***

Закінчились літні канікули , розпочалось навчання, уже 9 клас аж не віриться . звісно не дуже це все мені подобається  , але однокласників побачити хочу ! Я Кира Короленко старана, вчусь на відміно , малюю також гарно! Вдалась характером у маму, зовнішністю у тата.


Ось уже йде перший тиждень навчання , а я вже стомилась  ну нічого все у мене вийде . Люблю я ходити до школи та цей день все змінив .





Це було у четвер Фінь Настя , моя однокласниця :Вона дуже змінилась  і почала всіх зневажати !
Не думала що діло дійде й до мене, адже  я допомагала їй завжди . Я сиділа писала контрольну , вона попросила списати , та я відмовила.
-Наша Кира , зазналась вже й не допомагає !
-Зрозумій ти ,маєш вже сама щось робити- відповіла я - Не можна все життя списувати !
-Та пішла ти -пирхнула вона !

Я лише встала, і пішла здавати контрольну роботу , та почала малювати .
-Кира , ти що дитина мала ?  -насміхалася Настя.
Я не звертала уваги на її провокації , а лише робила те що мені було до вподоби . О ось і перерва , я вийшла з класу , і спотикнулась об щось . Та ну це знову Настя , вона зробила мені підніжку.
- Кира , Кира , на рівному місці вже спотикаєшся!
-Настя - крикнув Стас -Зайнятись нефіг чим ?
Це мій друг дитинства , Стас Левченко  , він ходить до 11 класу .
-А ти , що лізеш куди не просять?-відповіла Настя.
Стас, підійшов до мене  і сказав:
-Довго оце, ти ,мовчати будеш?
-Незнаю -знизала я плечима.
-Прийдеться мені, твого язика доставати .
Він ,дістав з карману  шоколадку та запихнув мені в карман.Та розвернувся і пішов сказавши:
-На жуй мала.
-Ей я не мала .
Ну мені, лишалось тоді йти до подруги, Ані з 10 класу.Ми зїли шоколадку , продзвенів дзвінок , я пішла на англійську.На англійські провіряли домашнє завдання.
- Кира Короленко є виконане домашнє завдання?-запитала Олена Петрівна
-Є -відповіла я , підносячи зошит із вправою.
- Молодець, Кира , ставлю 11 балів так тримати!
-Фінь Анастасія домашнє?
-Нема!
-Чому ,Анастасіє, скільки можна?-росерджено питала учителька.
-А так просто, несхотіла не зробила!-відповіла вона.
-Сідай два у щоденик!
Настя лише засміялась у відповідь.І це мене дуже занепокоїло,адже ,Настя ,сама на себе не схожа.
Уже кінець уроків всі збираються додому , а я побігла до Ані .І в проході вризалась у якогось хлопця , гарного доречі  він лише посміхнувся і запитав :

 
-Не вдарилась?Куди спішиш?
-А я ? До подруги!-і побігла я далі .
Потім знайшовши свою подругу ,я запитала у неї , що то за хлопець.
-А так , це мій однокласник , Влад Вовченко , вже де появиться то всі дівчата коло нього! Тай красивий же який !
-Мабуть , ти його дюбиш що так хвалиш-ледве промовила Кира , а у самої сердце забилося швидше!
-Жартуєш? Що люблю? Любилаб , та він на такий і не гляне .
Я лише задумалась тай помалу пішла додому .А з голови не вилітає образ Влада Вовченка!
-Хм......Влад?-тихо промовила я 
І тут я одумалсь тому що мене покликала мама.
-Кирусю , доню !Ти прийшла? 
-Так мамо тут я !
І побігла я на кухню , та провела там цілий вечір .Готовлячи вечерю та роблячи уроки !
Я помилась та лягла спати , а заснути не можу "От той Влад " лише подумала я та й заснула.