Епілог.

Минув рік після їхнього весілля. Життя Мії та Алекса було повне сміху, маленьких суперечок, ніжності й пристрасті. Вони все ще могли сперечатися через залишений рушник у ванній чи безлад на кухні, але тепер це було їхнім особливим «мовою любові».

Алекс став ще більш відомим у світі боксу, але для нього найбільшою перемогою залишалася вона — його Мія. Він завжди повторював:
— Кожен мій бій — для тебе.

А Мія, яка розвивала свій салон краси з Андре, сяяла щастям. Вона знала, що нарешті знайшла свій дім — не місце, а людину.

У цей день вони сиділи на балконі своєї квартири, попиваючи чай. Мія поклала його руку собі на живіт і загадково всміхнулася.

— У нас скоро з’явиться новий сусід, — сказала вона тихо.

Алекс спершу здивовано глянув на неї, а тоді його очі розширилися, наповнилися сльозами й сяйвом. Він підняв її на руки, засміявся й почав кружляти по кімнаті.

— Ти серйозно?! Мія, це… це найкраща новина в моєму житті!

Він впав на коліна, цілував її живіт і шепотів:
— Привіт, малюк. Я твій тато. І я вже обіцяю: ніхто тебе ніколи не образить. Ти будеш мати всю любов, яку тільки можна уявити.

Мія гладила його волосся, відчуваючи, як її серце ось-ось вибухне від щастя.

Вона знала: їхня історія тільки починається. Попереду були нові пригоди, нові жарти й маленькі битви за побутові дрібниці. Але тепер вони були сім’єю.

Алекс підняв очі й прошепотів:
— Ти — моє назавжди. А тепер ми — назавжди втрьох.

І Мія, стискаючи його руку, лише кивнула, бо сльози радості не дозволяли говорити.

Їхнє кохання почалося зі сварок, жартів і випадкової квартири. А перетворилося на життя, сповнене ніжності, пристрасті й справжнього «назавжди». 💍❤️👶