Розділ 36. Секрет , який неможливо сховати

Мія й Алекс домовилися: ніхто не повинен знати.
У коледжі — дистанція. У квартирі — «сусідська війна» на людях. Ні натяку на те, що їхні ночі перетворилися на вулкан пристрасті.

Проблема була лише одна: вони обидва вміли брехати… але їхні очі видавали все.

— Міє, ти що, світитися почала? — запитала подруга з групи, коли вони сіли на пару.
— Світло від монітора, — буркнула вона, намагаючись приховати усмішку.

А з іншого боку аудиторії Алекс явно не допомагав: сидів, розвалившись на стільці, і посміхався так нахабно, що Мії хотілося кинути в нього книжкою.

— Перестань так на мене дивитися, — прошипіла вона, коли він усе ж таки підсів ближче.

— Я? Дивитися? — він удавано здивувався. — Це ж ти сьогодні прийшла з “тим самим” рум’янцем на щоках.

Вона мало не вдавилася кавою.

На роботі в салоні теж не вдалося втекти. Андре відразу щось запідозрив.

— Ну, викладай, подружко, — він обперся на крісло, поки Мія стригла клієнтку. — Хто зробив цей “я тільки що з ліжка, але щаслива” вираз?

— Ти б менше фантазував, — відрізала вона.

— Ага, — Андре примружився. — І випадково цей хтось не виглядає, як нахабний боксер, від якого у тебе або інфаркт, або оргазм?

Мія мало не впустила ножиці.

— Андре!

— Ага! — він театрально підняв руки. — Зізнання отримано!

А ввечері було ще гірше. Коли Алекс забрав Мію після роботи «щоб не йшла одна», Андре побачив, як він тримає її за талію, думаючи, що ніхто не бачить.

— О, я так і знав! — крикнув Андре, знімаючи все на телефон. — “Війна сусідів”, кажете? Та це ж серіал року: від ненависті до… ой, як би це назвати… гарячих душових сцен?

Мія спалахнула, Алекс зареготав.
— Видалиш, або я зламаю тобі телефон, — сказав він, але в його очах було стільки самовдоволеного блиску, що Андре ще більше реготав.

— Боже, ви двоє приречені, — сміявся друг. — Приречені бути разом!

Мія закотила очі, але, коли Алекс нахилився й поцілував її у скроню на очах у Андре, вона зрозуміла: тримати це в секреті буде неможливо.