Розділ 35. Ранок

Сонячні промені пробивалися крізь фіранки, але Мія прокинулася не від світла — від тепла. Вона відчула руку, що обіймала її талію, і подих на своїй шиї. Алекс.

Усмішка мимоволі торкнулася її губ. Вона згадала ніч — його губи, руки, голос, який шепотів її ім’я, ніби це єдине слово у світі мало значення. Її серце знову шалено затремтіло.

— Доброго ранку, Сантос, — його голос був хрипким від сну.

— Ммм… занадто рано, — пробурмотіла вона, але не відсунулася. Навпаки, ще сильніше пригорнулася.

Алекс посміхнувся, поцілував її в плече й раптом різко підхопив.
— Ти серйозно думаєш, що після такої ночі я зможу просто лежати поруч?

— Алекс! — вигукнула вона, коли він легко підняв її на руки й поніс у ванну.

Душ загуркотів, гаряча вода стікала по їхніх тілах, змішуючи тепло й краплі. Мія сперлася руками об плитку, а він стояв позаду, притискаючи її до себе, вкриваючи шию поцілунками.

— Ти доводиш мене до божевілля, — прошепотів він, ковзаючи пальцями по її тілу.

Вона заплющила очі, відчуваючи, як хвиля пристрасті накриває знову. Їхні рухи стали ритмічними, гарячими, і звук падаючої води тільки підсилював відчуття. Мія здавалася — її тіло відгукувалося на кожен його дотик, кожен подих.

Вони кохалися під шум душу так палко, що світ зник — була лише ця мить, цей вогонь.

Пізніше, загорнуті в рушники, вони повернулися до кімнати. Алекс опустився на ліжко, потягнув Мію за собою й накрив ковдрою.

Тепер не було поспіху, не було дикого ритму ночі чи душу. Лише ніжність.

Він погладжував її волосся, цілував лоб, тримав так, наче вона була найдорожчою у світі.
— Знаєш, я думав, що ніколи не зможу бути з однією жінкою, — сказав він тихо. — Але ти… ти змінюєш усе.

Мія відчула, як у грудях розливається щось тепле. Вперше за весь час вона не хотіла відпускати його саркастичні репліки чи знущальні погляди. Вона просто мовчала, слухаючи, як його серце б’ється під її щокою.

— Алекс… — вона нарешті прошепотіла. — Може, ми більше не вороги?

Він усміхнувся й поцілував її губи ніжно, але впевнено.
— Ні, Сантос. Ми тепер зовсім інші.

І вона зрозуміла: їхня війна закінчилася. Почалася історія.