Розділ 32. Тримати дистанцію

Мія була рішуче налаштована: нічого більше. Ніяких дотиків, ніяких поцілунків, ніяких… стогонів у темряві. Вона навіть склала собі план: уникати Алекса, поводитися холодно й тримати кордони.

Але вже на парі з літератури цей план тріщав по швах.

Алекс, як завжди, зухвало розвалився на стільці поруч, підсунув свій зошит під її лікоть і шепнув:
— Ну що, Сантос, знову червонітимеш при слові “кохання”?

Вона мало не вдарила його ручкою.
— Заткнись, Рейден.

— Або що? — його губи майже торкнулися її вуха. — Розсердишся й знову полізеш у моє ліжко?

Мія закашлялася від злості, змусивши половину аудиторії обернутися. Алекс самозадоволено всміхнувся.

Після пари вона намагалася втекти швидше, але він легко наздогнав її у коридорі.
— Чого ти тікаєш? Ми ж домовилися — дистанція.

— О, нарешті ти щось зрозумів! — огризнулася вона.

— Та зрозумів, — нахилився він ближче, — просто мої руки ще не в курсі.

І його пальці ковзнули по її талії. Мія здригнулася, але вчасно відштовхнула його.

— Ти… нестерпний!

— А ти — непередбачувана, — хмикнув він. — Саме тому я не можу тримати дистанцію.

Увечері  вона вирішила нарешті розслабитися. Андре прийшов із піцою й пляшкою вина, і вони сміялися, переглядаючи шоу. Та варто було Алексу побачити їх разом через прочинені двері, як його обличчя спалахнуло ревнощами.

— О, бачу, у нас тут “романтична вечеря”, — сказав він, спершись на дверну раму. — Сантос, ти взагалі плануєш мені залишати шанс?

Мія закотила очі.
— Це просто вечеря з другом.

— Другом, який на тебе так дивиться? — Алекс кинув погляд на Андре.

Андре театрально підморгнув і, граючи на руку Мії, поклав їй руку на плече.
— Розслабся, красунчику. Вона в надійних руках.

Алекс мало не вибухнув.
— Ми ще подивимось, хто в чиїх руках, — гаркнув він і грюкнув дверима.

Мія прикрила обличчя руками.
— Господи, Андре… Він мене зведе з розуму.

— А тобі ж це подобається, зізнайся, — хихикнув друг.

І вона раптом зрозуміла: так, подобається. Надто сильно.