Розділ 30. Межа ненависті й бажання

Квартира. Вони щойно повернулися з вечірки. Мія ледь зачинила за собою двері, як вибухнула:

— Ти з глузду з’їхав?! — кинула вона сумочку на диван. — "Світ має знати, що ти моя"? Що це було, Алекс?!

Алекс повільно зняв піджак, кидаючи на неї спокійний, але палаючий погляд.
— Це було правдою.

— Правдою?! — Мія відчувала, як у жилах закипає кров. — Ми сусіди з примусу, ми весь час сваримося! І ти раптом вирішив на публіці зробити мене своєю іграшкою?!

Він наблизився, зупинившись майже впритул. Його голос був тихим, але в ньому вібрувало щось небезпечне:
— Іграшкою? Ти думаєш, я так дивлюся на тебе?

— А як ще?! — Мія стисла кулаки. — Ти бабій, який міняє дівчат щотижня!

Алекс уперся долонями в стіну, замкнувши її в пастці між собою й холодною поверхнею. Його очі палали.
— Але не тебе. І це тебе злить, правда?

Вона задихнулася. Серце билося в горлі.
— Мене нічого не злить… — прошепотіла, але голос зрадливо затремтів.

Алекс торкнувся пальцями її підборіддя, піднімаючи обличчя ближче до свого.
— Тоді чому ти тремтиш, Сантос?

Її дихання збилося. Вона хотіла відштовхнути його, але замість цього пальці стиснули його сорочку.
— Ти… ти не маєш права…

Він не дав договорити. Його губи впали на її губи жорстко, гаряче, так, ніби вся ненависть і пристрасть сплелися в одне. Мія відповіла майже відразу, як вибух. Їхня сварка розчинилася в поцілунках, у хаотичному дотику рук, що шукали один одного.

Вони впали на ліжко, не розриваючи поцілунку. Алекс жадібно торкався її шиї, ключиць, ніби боявся, що вона зникне.
— Чорт, Сантос, — хрипів він, ковзаючи губами по її шкірі, — ти доводиш мене до божевілля.

— Ти сам винен, — задихалася вона, притягуючи його ближче.

Їхні рухи ставали все відчайдушнішими, гарячішими. Ніжність і лють злилися, вибухаючи в кожному дотику. Вона відчувала, як його тіло накриває її хвилею сили й тепла, а в голові лишалося тільки одне: вона більше не хоче боротися.

В ту ніч вони обоє перетнули межу, яку так довго намагалися захистити.