Розділ 17. Гаряча відплата

Двері квартири грюкнули так, що Мія аж підскочила з дивана.
На порозі стояв Алекс — змучений після тренування, але очі його палали люттю. І… щокою ще смикався нерв від сміху хлопців.

— О, моя Queen of the Gym повернулась? — хихикнула Мія, показуючи телефон, на якому вже горів мем із його фото у «топчику» — Андре встиг поширити в їхньому чаті.

Алекс примружився.
— Сантос, ти перейшла межу.

Він зробив кілька кроків, і вона відступила назад, стискаючи в руках подушку як щит.

— Ні-ні-ні, Алекс, спокійно, не треба! — але сміх все одно рвався назовні.

— Ха, тепер твоя черга! — гаркнув він, схопив її за талію й перекинув через плече, як мішок.

— Пусти! — верещала Мія, б’ючи його кулачками по спині, але він тільки сміявся.

Він заніс її просто на кухню й… поставив перед відром з водою.
— Вибачай, сусідко, але справедливість має бути.

— Навіть не думай!.. — крикнула вона.

Хлюп! — і наступної миті Мія стояла з мокрим волоссям, у футболці, що прилипла до тіла, мов друга шкіра.

— АЛЕКС!!! — її очі палали.

Він розсміявся, але коли побачив, як тонка тканина прозоро облягає її форми, сміх урвався. Його погляд на мить завис на ній зовсім не по-сусідськи.

Мія це помітила й хитро всміхнулася.
— Що, чемпіон, замовк? Не очікував такого ефекту?

Алекс проковтнув клубок у горлі, але швидко відвів очі.
— Це ще не все, Сантос. Я тебе дотисну.

Вона зухвало підняла підборіддя.
— Спробуй, королево рингу.

Напруга між ними була такою густою, що здавалося — варто лише зробити крок, і замість жарту все перетвориться на щось значно гарячіше.