Розліл 15. Хід у відповідь

Після того, як Алекс влаштував «розбір польотів», у квартирі панувала тиша. Мія думала, що він ще довго буде сердитися й сидіти у своїй кімнаті. Але наступного ранку вона зрозуміла: чемпіон вирішив грати у свою гру.

Мія прокинулась від гучної музики. У вітальні на повну гучність гримів реп, а Алекс стояв посеред кімнати без футболки, віджимався й ще й рахував уголос.

— Сорок п’ять… сорок шість… сорок сім…

— Та ти знущаєшся! — заволала Мія, виходячи з кімнати в піжамі. — Всі нормальні люди сплять у суботу!

— А я тренуюсь, — спокійно відповів він, навіть не зупинившись. — Ти ж любиш силу духу?

Вона схопила подушку й кинула в нього. Алекс упіймав її на льоту й нахабно всміхнувся.
— Дякую. Тепер м’якше буде віджиматися.

Мія розлютилася.
— Ти робиш це спеціально, щоб мене роздратувати!

— Ага, — відверто зізнався він. — І знаєш що? Мені подобається.

Щоб добити її, він узяв рушник, витер піт із шиї та демонстративно повісив його їй на плече.
— Тримай. Можеш похвалитися подружкам: сьогодні тебе торкалася справжня легенда.

Мія так і завмерла з відкритим ротом.
— Ти… ТИ… самозакоханий придурок!

Алекс підійшов ближче, його усмішка стала небезпечною.
— Можливо. Але, погодься, тобі подобається цей придурок.

Вона намагалася щось відповісти, але слова застрягли в горлі, а щоки стали гарячими. Щоб врятуватися, Мія схопила другий рушник і жбурнула йому в обличчя.

— Побачимо, хто кого!

Алекс зняв рушник з голови й розсміявся.
— Гра почалася, Сантос.