Замружиш на мить свої очі
І знову полинеш туди,
Де казка у зоряній ночі
Губилась між безліччю днів.
Там ніч обіймала ласкаво,
Там зорі плели оберіг
Там хвиля єднання шукала,
А берег стелився до ніг,
Там вітер співав в очереті,
В акаціях вогник жеврів,
І в місячнім сяйві намети
Пливли, як важкі кораблі…
Якщо повернутися хочеш
У казку, що біля води.
Замруж на хвилиночку очі –
І знову полинеш туди.
Відредаговано: 18.05.2020