Епілог

Десять років потому

Вже багато років їх компанія щоліта орендувала цю вилу на одному з Карибських островів. Великий білосніжний будинок на пагорбі, навколо апельсинова роща, а за п’ятьсот метрів стежкою вниз – пляж з білесеньким пісочком й блакитною водичкою. В домі дванадцять спалень, на дворі - власний басейн, велика альтанка, дитячий майданчик та парковка на кілька авто. Друзі вже звикли завозити сюди дітей, яких в них було вже чимало, на початку червня й по черзі наглядати за ними. На ці вихідні вони зібрались всі, бо в хлопців завершився тур і вони змогли вирватись у відпустку.

            Дівчата – Белла, яка після весілля вирішила, що вона вже добряче намоталась по світу і тепер хоче тихого сімейного щастя, перейшла на редакторську роботу і тепер могла працювати віддалено, Мелані, котра саме закінчила інтернатуру й стала хірургом-ординатором в тій самій лікарні, де лікували її, а потім її тата, і все ж вийшла заміж за того самого Пола, Лу, попит на картини якої з роками тільки зростав, але вона вирішила, що вже не хоче писати шедеври й перейшла на викладацьку роботу в художню академію, Еллін, що вже входила в Наглядову раду Фонду, та Бренда, в власності якої на сьогодні була мережа кав’ярень по всьому штату - були заклопотані приготуванням легкої та водночас ситної й смачної вечері на дев’ятнадцять чоловік і тому метушились по кухні, спритно готуючи кожен свою страву.

Пол, який після навчання в Чикагському університеті, грав в баскетбольній збірній штату Іллінойс і вже завтра мав їхати на чергові збори, як наймолодший з дорослих чоловіків, поїхав в магазин по прохолодні напої, котрі були потрібні завжди й в великій кількості.

Люк та Себ приглядали за дітьми, котрі вже вимиті, розчесані й перевдягнені після пляжу бавились на майданчику. Дев’ятирічні близнючки Мері й Медді, які народились в сім’ї Синклер за вісім місяців після весілля й були як дві краплини води схожі на свою маму, їх ровесник Колін та його на кілька років менший брат Кевін Свони, семирічний Майкл – син Бренди й Джейка й восьмирічна Кейт – донька Лу та Себаст’єна, як мурашки копошились в сухому басейні.

• Благодать! – констатував Альварес.
• Не кажи! – погодився Лукас, - Ще три роки тому, ми б так не полежали! – перезирнулись чоловіки, пригадуючи, як ці «мурашки» колись розповзались в різні боки з неймовірною швидкістю, так що вісім дорослих не встигали за ними.

Джейк Саліван стояв на балконі на другому поверсі й спостерігав у нещодавно придбаний військовий бінокль, як його вже п’ятнадцятирічна донька Амелія, сімнадцятирічний Дієго, син Лу від першого шлюбу, та його ровесниця, донька Себа від першого шлюбу Лея, яка вже вісім років жила в новій сім’ї свого тата, пішли на пляж, де мала бути дискотека. Чоловік рвався піти з ними, але дружина суворо заборонила йому це робити і він не знаходив собі місця від хвилювань.

• Як ти можеш так спокійно лежати? – спустився він до друзів й звернувся до Альвареса, - Твої діти невідомо де, а ти тут розслабляєшся?!
• Заспокойся, Джейк! Мої діти разом із твоєю донькою пішли розважатись на пляж, де ми знаємо кожного і нас знає кожен! – як маленькому, пояснював другу іспанець, - Бо вони молоді і їм саме час розважатись!
• Але ж різне може статись! – не погоджувався з ним барабанщик, - Навколо стільки небезпек!
• Так і ми завжди поруч! – заперечив Себ.

Люк спостерігаючи за друзями, щиро радів, що час непокоїтись за Мелані в нього вже минув, а час непокоїтись про Мері й Медді, ще не настав. Він перевів погляд на своїх дівчаток й замилувався ними, пригадуючи як друзі після народження близнючок підколювали його «жіночим царством», а він був настільки щасливий, що здавалось не відчував землі під ногами. А потім чоловіку пригадалось весілля його старшої доньки, яке відбулось торік. Як він вів найкрасивішу наречену в світі по проходу, всипаному пелюстками троянд, як передав її руку Полу й сказав йому: «Я відчув, що ти її в мене вкрадеш, як тільки вперше почув твоє ім’я з уст Мелані, але скажу тобі тільки одне – вона твоя доки її очі поряд із тобою світяться щастям, а як тільки там з’явиться смуток – я тебе з під землі дістану!»

• Хлопці, збирайте дітей, мийте руки й до столу! – погукала всіх Бренда.

Чоловіки почали збирати їх «мурашник» й вести у вбиральню, під час цієї метушні вони не помітили, як від всіх відділились Колін та Кевін, в руках у хлопчаків були водяні пістолети і вони попрямували до басейну, де під великою парасолею на лежаку спав їх тато. Їх атака була неочікуваною та влучною. Нік, розбуджений холодною водою, підхопився з криком, але швидко зрозумівши, що відбувається, схопив своїх нащадків й з розгону стрибнув із ними в басейн. Інші діти, побачивши цю забавку й собі зробили те саме. Добре що всі змалку були навчені плавати!

• Це що тут відбувається? – вийшли на крик жінки й кинулись виловлювати дітей з води, витирати рушниками й знову сушити та перевдягати, - На хвилину не можна залишити! – бурчали вони із посмішкою.

Нарешті повернувся Пол із напоями і дорослі й малі зібрались за столом на терасі, запалили ліхтарі й почали з апетитом їсти.

• О Господи! – несподівано вигукнув Нік.
• Що трапилось? – запитала в нього Ел.
• Я згадав, що мені наснилось пообіді! – закрив чоловік обличчя руками.
• І що ж? Марло Роббі? Чи Дженіфер Лоуренс? – засміявся Джейк.
• Не хто, а що! – заперечив йому клавішник.
• Розповідай вже! – поквапила його Лу, - Цікаво ж! – озирнулась вона на присутніх.
• Мені наснилось, що ми тоді не помирились із дівчатами й надалі перебирали ціпочок на кшталт твого улюбленого родича, - кивнув Свон Люку, натякаючи йому на Грега О’Коннора, котрий так і не став розсудливішим й все ще міняв жінок і народжував позашлюбних дітей, й з яким вони відверто недолюблювали один одного та ніколи не вважали за потрібне приховувати цей факт ані один від одного, ані від оточуючих.
• Дайте спокій моєму зведеному кузену! – вдавано обурилась Белла, яка й сама була не в захваті від необхідності постійно спілкуватись із колишнім чоловіком, але нічого не могла з цим вдіяти, бо Ендрю вважав Грега своїм сином і дуже хотів, щоб його діти дружили, а відмовити старому вона не могла.
• І все? – розчаровано протягла Луїза.
• Ні, - похитав головою й хитро посміхнувся Нік.
• Я тебе намалюю голим! – із мстивою посмішкою пообіцяла йому художниця, - І продам цей портрет з аукціону! – звузила вона очі.
• Все, все, розповідаю, - підняв Свон руки, - Ми всі зібрались на весіллі Лукаса.
• Кохана, - повернувся він до дружини та обійняв її, - Навіть у сні Ніка, я все ж взявся за голову!
• Ти одружувався не з Белз! – перервав друга клавішник, - А з якоюсь ровесницею твоєї Мелані.
• Не може бути! – здивувався Синклер, - Але якщо ми всі там зібрались, то там вже була Белла? Отже вона точно кудись підсипала отруту або підкупила священника! Я добре знаю свою дружину! Вона б мене просто так нікому не віддала б!
• Вона була подружкою нареченої! – заперечив йому Нік.
• Ну ти й потрапив, друже! – розсміявся Джейк.
• А ти в моєму сні, взагалі живеш із двома дівчатами! – сказав Свон.
• Бренда, ти найкраща жінка в світі! – поцілував барабанщик свою дружину, - Ти зробила мене просто найщасливішим чоловіком!
• Жодна з тих дівчат не твоя дружина, - перервав друга Нік, - А у Бренди молодий коханець, - додав із посмішкою.
• Який ще коханець? – розгублено вигукнув Саліван, - Бренда? А як же я?
• А в тебе дві дівчини! – ґлузує його дружина.
• Які дві дівчини?! – підхопився чоловік з місця, - Навіщо мені якісь незнайомі дівчата? – запитував він присутніх, а вони ховали посмішки від нього.
• Сідай вже, - потягла коханого за руку жінка, - Куди ми вже один від одного подінемось?
• Справді? – пересадив її до себе на коліна Джейк та поцілував в шию, - Я ж без тебе не можу? Не треба ніяких коханців?
• Ніяких коханців! – погодилась Бренда й легенько поцілувала свого музиканта в губи.
• Знову цілуються! – занив їх син та разом з Коліном та Кевіном побіг в дім грати в приставку, а за ними пішли й дівчатка.
• А що там зі мною? – поцікавилась Лу, провівши поглядом молодших дітей.
• Ти зустрічаєшся із батьком нареченої, - відповів Нік.
• Що? Із якимось дідуганом? – обурилась художниця.
• Я не зрозумів? Це що зараз було? – вигукнув гітарист, а всі за столом розсміялись.
• Ой, - зрозуміла, що сказала Луїза, - Пробач, я не те мала на увазі, - пробурмотіла вона, а потім тряхнула головою й пішла в наступ, - І взагалі, більшість людей не народжують дітей так рано, як це зробили ви із Белз! Тому швидше за все батько твоєї нареченої – якийсь дідуган!
• Якої ще нареченої?! – заперечив Люк, - Я одружений чоловік! І щасливо одружений, зауважу! – міцніше притиснув до себе кохану та переплів пальці на їх руках.
• Так, досить вам вже! – перериває всіх Ел, - Це просто сон! А ти, - повернулась до чоловіка, - Більше не будеш спати перед вечерею, а то тобі нісенітниці всілякі ввижаються!
• Ми пройдемось на пляж, - підвелись з-за столу Мелані та Пол.
• Слушна ідея! – підтримав їх Джейк, - Нагляньте там за тими двома лисичками, а то Дієго один з ними не впорається!
• Ті «лисички» - зовсім дорослі й розсудливі дівчата! – заперечила другу художниця, - А от за Ді час і пригледіти, бо якась «акулка» його проковтне й не подавиться! – хвилювалась вона за свого довірливого й матеріально забезпеченого, завдяки його батьку, сина.
• І ти б сходив? - байдуже звернулась до свого чоловіка Белла, - Провідав би свою білявку? – пригадала вона дівчину з бару на пляжі, до якої шалено ревнувала свого коханого.
• Яку ще білявку? – здивувався Синклер, - Моя білявка стоїть поруч разом із своїм чоловіком, дві брюнетки у вітальні роблять зачіски своїм лялькам, а третя сидить тут і говорить всяку нісенітницю!
• Так, ми пішли! – закотила очі їх старша донька, підхопила свого коханого під руку і вони швиденько попрямували стежкою в бік пляжу.
• Гарно вам відпочити! – побажала Ізабелла дітям в слід, - А ти не роби вигляд, наче не фліртував із тією барменшою! Я все бачила!
• Сонечко, - спробував гітарист обійняти свою дружину, а вона відсахнулась від нього, - Ну сама подумай? Яка барменша? В нас із тобою секс майже щодня! Мені, звісно, приємно, що ти так думаєш про мене, але за кілька місяців мені виповниться п’ятдесят і на вас двох мене просто не вистачить! А пріоритети в мене розставлені вже тридцять років як! – взяв кохану за руку і по черзі поцілував кожен її пальчик, - Люблю тебе на завжди? Пам’ятаєш?