Глава 11.

Німа сцена! На порозі стоять гурт Boys в повному складі. Лукас тримає два розкішних букети троянд, у Себаст’єна в руках дві пляшки дорогого шампанського, Нік приніс великий торт в фірмовій коробці популярної кондитерської, а Джейк несе корзину з екзотичними фруктами.

• Гадаю, представляти вас один одному не потрібно? – спробувала пожартувати Мелані.
• Як добре, що ви прийшли! – бадьоро вигукує Бренда, намагаючись розрядити обстановку,  - Ми зараз усі разом обговоримо всі деталі майбутнього заходу!
• Якого заходу? – запитує її чоловік, підходить до неї, нахиляється та цілує в губи.
• Еллін потрібно влаштувати захід для збору коштів на користь постраждалих мешканців України, - пояснює жінка, - І вона хотіла запитати у вас чи не зможете ви виступити на ньому?
• Звісно, відіграємо! – вигукує Нік, який не знає куди дівати доволі важкий торт і вдячно посміхається доньці свого друга, коли вона кивком вказує йому на комод поруч із ним.
• А коли має відбутись це дійство? – одночасно з ним говорить Люк, котрому також дуже подобається ідея спільної роботи із Белз.
• Ще немає конкретної дати, - хрипло відповідає Ел, прокашлюючись, одне діло погодитись працювати із своїм колишнім в теорії, а інше говорити з ним в реальності особисто!
• Тоді давайте переглянемо наш графік, ваші побажання, щодо термінів і визначимось, - запропонував Синклер, який кивком подякував Бренді, відчуваючи, що ця ідея – її рук справа, а потім підійшов до доньки вручив їй букет, поцілував в щоку і невпевнено став навпроти її матері, - Привіт! Це тобі!
• Дякую! – відвела погляд, але все ж взяла букет Белла, - Розташовуйтесь, - обвела поглядом вітальню, - Я попрошу принести ще чаю та кави, - пішла на кухню, взявши букет і в Мел, щоб поставити його в воду.
• Захопи келихи! – гукнув їй в спину Джейк, який вже зручно вмостився в кріслі навпроти входу і поставив корзину просто на підлогу біля журнального столика.
• Не командуй! – смикнула його за руку дружина.
• На таке обговорення, мабуть, потрібно запросити вашу директорку? Вона ж більше в курсі ваших графіків? – рішуче запитує Дейлі.
• Впевнений, що ми впораємось і самі, - швидко відповідає їй Лукас, - В кожного з нас в телефоні той самий графік, що і в неї.
• Джина з Ніком розійшлись, - вирішує сказати правду Себаст’єн, оскільки дуже не любив брехню й недомовки, - Їм потрібний час, щоб охолонути та пристосуватись до нових реалій так, щоб не постраждала справа.
• Еллін, розкажи, будь ласка, докладніше, що ви плануєте? – повертає друзів до основної теми бесіди клавішник, не бажаючи обговорювати це питання із колишньою коханою, яка й досі часто являлась йому в снах.
• Поки що конкретних планів немає, - знизала жінка плечами, щоки її покрились рум’янцем і вона перевела погляд на свої руки, - Це має бути щось яскраве, куди підуть люди й побажають залишити там гроші!
• Я можу домовитись із концертним залом мого батька – приміщення популярне і пристойне, - розмірковує Свон, готовий вивернутись аби тільки подовжити можливість спілкування з Ел, - Ми відіграємо програму, скажімо, з десяти - дванадцяти композицій.
• Але наші прихильники, здебільше, молодь, - зауважує іспанець, - Вони навряд чи готові залишити великі гроші!
• А ми можемо організувати аукціон! – вигукнула Лу, старанно вдаючи, що Себа в цій кімнаті немає, незважаючи на те, що він обійшов диван і встав просто за її спиною, а по ній відразу побігли комашки.
• Слушна ідея! Це зацікавить старше покоління, яке власне готове «залишити гроші»! – повернулась із тацею з гарячими напоями господиня, слідом за нею покоївка несла келихи, а Лукас відразу підхопився, щоб допомогти поставити все це на журнальний столик, - А які лоти будемо виставляти?
• Я можу надати кілька своїх картин, - пропонує бразилійка, - Скажімо три.
• Якщо продавати через аукціон - це може дати на виході пристойну суму! – погоджується Дейлі, намагаючись думати тільки про справу.
• Я беру на себе кейтерінг! – говорить Бренда, - Думаю, що прохолодні напої, чай, кава, легкі закуски будуть доречні!
• Обов’язково зроби ті свої фірмові еклери з вершками! – просить її чоловік, - Вони ну просто дуже смачні!
• Тобі після концерту все одне, що їсти! – сміється міссіс Саліван, - Хоч еклери, хоч вату! Все зметеш!
• Це природньо, адже я барабанщик, а це передбачає постійний ритмічний рух, - гордо пояснює Джейк, - За час концерту я втрачаю багато енергії, тож маю відновити її смачною і ситною вечерею!
• Не переживай! Відновиш! – плескає його по спині дружина.
• Ми з командою можемо відібрати фото, які зробили торік в Україні, котрі ще ніколи та ніде не публікувались, і влаштувати виставку в фойє, - пропонує Ізабелла, - Це налаштує гостей на відповідний лад!
• Ти була в Україні? – напружено перериває її Люк, - Торік?
• Так, - знизує журналістка плечами.
• Там же війна?! – шокований чоловік.
• Так! – повторює Белла, - А я – воєнкор!
• Я думав, що ти просто аналізуєш матеріали, які вам надають військові чи ще хтось? – уточнює Синклер.
• Це так не працює, - сміється мати його дитини, - Ми акредитуємось в офіційних органах країни, в якій йде війна, просимо дозволу на зйомки та інтерв’ю, нам призначають час і ми приїжджаємо в потрібне місце. Там нам надають супроводження і ми робимо свою роботу.
• Але ж це небезпечно! – вигукує гітарист, руки якого почали тремтіти від усвідомлення, що його кохана жінка могла загинути! – Там же обстріли! Бомбардування! Замінована територія!
• Така в мене робота! – розводить О’Коннор руками.
• А ще інтерв’ю з терористами, польовими командирами та іншими злочинцями! – говорить Грег, який щойно приїхав і був неприємно вражений присутністю музикантів в домі, - Я намагався побороти це сімнадцять років, тепер передаю естафету вам! – обвів поглядом друзів своєї майже колишньої дружини брюнет, - Вітаю! – нахилився й поцілував Беллу.
• Привіт, Грег! – підводиться й цілує його в щоку Лу, - Ми тут саме обговорюємо благодійний захід для фонду Еллін.
• Впевнений, що у вас все вийде! З такою групою підтримки! – цілує художниці руку, - Надішліть мені пачку запрошень, я роздам їх всім моїм заможним знайомим.
• Думаю, що це допоможе! Так і зробимо! – вдячно посміхається О’Коннору Ел, руку якої чоловік також цілує, а Бренді він лише холодно киває головою у вітанні, адже вона колись випадково стала свідком його зустрічі із сином і мабуть, все ж, розповіла про це його дружині.
• Сонечко, тішусь, що ти одужуєш! – підійшов до падчерки, до якої мав дуже теплі почуття, бо виховував її з пелюшок, Грег і вручив їй пакунок із шоколадом з елітної крамниці, - Але мені вже час!
• Дякую, Грег! – обійняла вона вітчима, - Добре, що ти заїхав!
• Ти ж знаєш, що не зважаючи ні на що, ти можеш на мене розраховувати? – дивиться їй в очі чоловік, а Лукас здивований поведінкою господаря дому: про що він зараз говорить? він прощається?
• Звісно! – посміхається дівчина.
• Всім гарного вечора! – йде Грег з кімнати.