Глава 8.

Після роботи Белла домовилась зустрітись із подругами в кав’ярні у Бренди, котру своїй дружині вісім років тому подарував Джейк, офіційно – на день народження, а по факту – в знак вибачення за чергову зраду. Заклад знаходився практично в центрі міста і був дуже популярний серед місцевих мешканців, завдяки приємному інтер’єру, затишній атмосфері, смачній їжі й помірним цінам. З того часу, як О’Коннор випадково зустріла колишню подругу в торговому центрі три роки тому і вони поновили свою дружбу, жінки часто влаштовували тут свої дівич-вечори, як називала їх Лу, або засідання ставки головнокомандувачів, як жартома говорив Грег.

• Привіт! – обійняла жінка господиню закладу, - Привіт! – перейшла до Еллін, яка приїхала раніше за неї й вже сиділа за столом.
• Привіт! – вітаються у відповідь подруги, - Як Мелані?
• Начебто добре, - сідає на диванчик Ізабелла, - Лікар говорить, що за кілька днів випише її додому.
• Це добре! – посміхається Бренда.
• Так, - погоджується брюнетка і додає, - Вона хоче спілкуватись із Люком.
• Чогось такого я й очікувала! – говорить Лу з-за її спини, яка саме підійшла до їх столика, - Привіт! – знімає пальто й сідає поруч із засмученою матусею.
• Тільки я і в страшному сні уявити цього не могла! – сердито бубонить Белла.
• Що будеш робити? – запитує Еллін, котра прекрасно розуміє подругу.
• А що я можу? Вона ж вже доросла?
• А що він? – цікавиться Луїза.
• Зустріла сьогодні його біля палати Мел, - розповідає журналістка, - З квітами й смаколиками!
• Ви поговорили? – уточнює Дейлі.
• Ні!
• Рано чи пізно, тобі доведеться це зробити, - знизує вона плечами.
• Еллін права! – підтримують подругу Лу і Бренда.

Розмову подруг перериває офіціант, котрий підійшов, щоб взяти в них замовлення.

• А як ваші справи? – запитує О’Коннор в подруг, змінюючи тему.
• В нас все як завжди, - знизує плечами господиня закладу, - Джейк весь у музиці й прихильницях, а я – займаюсь донькою, домом, кав’ярнею, вітаю його ж родичів від його ж імені та переказую всі повідомлення з автовідповідача!
• Не жалійся, не все в вас так погано! – зауважує Лу, - Він хоч і кобель, яких пошукати, але любить і тебе, і Меллі! А ти кохаєш його!
• Все так! Але чому ж так нудно? – ставить риторичне запитання Бренда.
• Поїдьте у відпустку! – радить Белла.
• Яка відпустка? В них же тур! – обурюється білявка.
• А я хочу народити від донора, - тихо перериває їх Ел.
• Але навіщо донор? – говорить Лу, після тривалої паузи.
• Мені вже тридцять вісім років, а принц на горизонті так і не з’явився! – пояснює Дейлі, - Я хочу дитину, але якщо буду ще чекати «гідного тата» для неї, можу взагалі не народити!
• А твоя робота? – обережно запитує Бренда, - Вибач, але з твоїми постійними відрядженнями…
• Мене переводять у відділ зв’язків із громадськістю, тож я тепер буду працювати в офісі, - розповідає їх подруга.
• Діти – це найкраще, що може бути в житті жінки! – говорить Ізабелла, - Я тебе в усьому підтримаю!
• Дякую, - обіймає її білявка, яка і досі себе картає за те, що не підтримала подругу, коли була їй потрібна, а наважилась знайти її лише тоді, коли їй самій було погано після розставання з Ніком, а та прийняла її без будь-яких докорів.
• Народжуй, а я напишу тебе вагітною і подарую тобі картину, - обіцяє Луїза, - Ти її продаси і тобі взагалі не потрібно буде працювати, принаймні, деякий час.
• Народжуй! Я дам тобі контакти найкращих лікарів і агенцій з підбору нянь! Чого ви смієтесь? Як виявилось, це серйозна проблема! – обійняла подругу господиня закладу.
• Я вас обожнюю! – сміється Еллін, - Я вже записалась в центр репродуктивної медицини на прийом на завтра.
• Тримаємо за тебе кулачки! – обіймає її Саліван.
• А я сьогодні подала на розлучення, - вирішила розповісти подругам Белла, після того як офіціант приніс їх замовлення і сервірував стіл.
• Що? – вигукнули Бренда і Ел.
• Коли я вчора побачила вас поряд із Лукасом, - взяла в руки прибори художниця, - Я просто відчула, що ти це зробиш з дня на день.
• Ми давно чужі один одному люди, - знизала плечами О’Коннор, - І Синклер тут ні до чого!
• Мабуть, це правильне рішення, - підтримує її Дейлі.
• Що і треба було довести! – констатує Бренда.
• Ти про що? – перепитує Ізабелла.
• Шлюб без кохання приречений на крах, - пояснює та.
• Ти права! – киває головою журналістка.
• І дружба кохання не замінить, - погоджується Лу, - Я в цьому також переконалась на власній шкірі!
• Але ж Хуліо тебе завжди шалено кохав! – заперечує Бренда, котрій завжди подобався терплячий, уважний і турботливий чоловік її подруги.
• Та я його ніколи не кохала, - хитає головою художниця, - Як не намагалась себе пересилити!
• Зате син у вас чудовий! – сказала Еллін, - Тільки заради цього вам варто було бути разом!
• Ти права, - посміхається Луїза, - Дієго – моя гордість! Найкращий мій шедевр!
• Ваш із Хуліо шедевр, міс Сальвадоре! – поправляє її Белла, - Не приписуй все собі одній!
• Ти мені краще скажи, ти дядьку про розлучення вже сказала? – запитує Лу.
• Скажімо так, я доручила це Грегу, - жінка не хотіла ділитись подробицями махінацій її родичів із подругами, все ж таки, вони її сім’я, єдина, яка в неї була.
• І Ендрю тобі не телефонував? – дивується художниця.
• Сто разів! – сумно сміється О”Коннор, - Мені довелось його заблокувати!
• Ти ховаєш голову в пісок! – говорить Ел.
• Я даю йому час охолонути! – заперечує їх подруга, - На сто відсотків впевнена, що він буде чекати мене вдома, коли я туди повернусь і тоді ми поговоримо.
• Сподіваюсь, що він тебе зрозуміє! – тисне її руку Бренда.
• А мені, якщо чесно, вже байдуже! – знизує плечами Ізабелла.