Лука Сальваторе

Будучи вісімнадцятирічним юнаком я потрапив до клану Ревінморів. Я врятував Нікс Ревінмор. Коли на неї планували замах одна з ворожих сімей. Саме тоді Нікс привернула мою увагу. Темне довге волосся, фігура пісочний годинник .Невисока дівчина , пухкі губи і неземні  очі в яких я не побачив страху.  В цих неймовірних очах я не проти потонути. Коли ворожий клан застав їх у одному з клубів я не бачив жодного натяку на розгубленість. Жодного. Ніколи . Її ростили стратегом. Батько ,Арес Ревінмор, був колишнім військовим і навчав Деймона, а потім вже і наступних спадкоємців Тайлера і Еша. Проте Нікс швидше розуміла що хочуть від неї та чого хоче вона. Можливо це через те що вона жінка. Жінки більше відчувають найнепомітніше. Напевно тому наступним Доном стала саме Нікс.

Після смерті Антоніо Кавалеро проблем не було всі притихли.  Я б переломив всі кістки в його тілі. Досі в голові його слова про Нікс. «Розумна сучка». Антоніо поплатився за те що він сказав.  І дивитися як він плювався кровʼю,як очі наповнюються страхом -найкраще видовище .

  З голови досі не виходить образ Нікс у смарагдовій шовковій сукні. Локони  шоколадного волосся,  очі які зазирають в душу. Дідько. Я влип . Легкий макіяж який додавав образу легкості. Витончений браслет на запʼясті. Вона богиня. Краса від усіх богів. Вона заполонила всі думки. Мої роздуми обірвав телефонний дзвінок. Нікс.

-Слухаю.-одразу відповів я.

-Тайлер з Деймоном забирають Еша. Щоб до мого приїзду ця сволота вийшла з алкогольної коми. Як ви це зробите мене не бентежить.-я чув незадоволеність і це було зрозуміло. Еш Ревінмор завжди робить наперекір чи він отримує задоволення ,чи виконує чиїсь доручення поки не знаю. Деймон витягав його з повної дупи але Еш навіть не дякував. Наймолодший Ревінмор гадав , що так і має бути. Щоправда декілька днів тому в нього зовсім дах поїхав.

-Ти впевнена?

-Так, Лука. Я впевнена. Приїду о 6 вечора, щоб не було жодних сторонніх.

-Що робити з журналістами. Вони як собаки. І майже всюди обговорюють поведінку Еша...,-я не встиг домовити як чую постріл,-Нікс?

-Дідько.- чую звук ніби машину заносить

-Нікс! -я кричу в телефон

-За мною хвіст.  Я все владнаю. Попередь Деймона і наших людей щоб були уважними.- чути гул та перестрілку і як машини на великій швидкості гальмують. Я повбиваю цих виродків якщо хоч волосина впаде з її голови. Вона кинула слухавку.  Серце на мить зупинилося. Я дивлюсь на телефон і набираю Деймона. Кажу що Нікс у халепі і попереджаю про Еша. Через хвилин пʼятнадцять мій телефон вібрує. Ще ніколи мене не напружував час. Нікс. Я видихаю.

-Ти не поранена?-майже кричу я. В грудній клітці неприємне відчуття напруги.

-Я….я їду додому. Готуй аптечку.

-Де ти? Я заберу тебе.

-Я майже доїхала додому.

-Виїжджаю.

От паскудство. Лють охоплює мене і я втрачаю контроль і кидаю чашку яка стояла поруч.  Зараз я був у будинку Нікс бо ми домовлялися що вирішимо що робити з дурними вибриками Еша. Але тепер плани змінилися. Я забираю піджак і йду до дверей. За хвилину я дістався до машини.На спідометрі більше ста кілометрів на годину в голові лише одне- встигнути.

Через хвилин пʼять я бачу машину Нікс поруч нікого. Вся ліва сторона машини помʼята , лобове скло добряче тріснуте ,але тримається на плівці. Зупиняюсь біжу до авто і бачу Нікс з кровʼю на голові і окровавлену руку притиснуту до стегна.  Вона обперлася на капот закриваючи рану. Я спалю тих хто це зробив.

-Нікс,-я підбіг до неї знімаючи ремінь аби зупинити кров,-зараз буде боляче.

Вона лиш кивнула і зморщилась коли я затягнув ремінь на її стегні. Я піднявся з колін, кров зупинилася. Далі бачу як Нікс відключається. Я одразу ловлю її і беру на руки. Запах її солодкуватого парфуму змішується з металевим запахом крові.

Не памʼятаю з якою швидкістю я їхав , не памʼятаю як дістався будинку Нікс. Лікар вже чекав на нас.  Деймон приїхав одразу ,як тільки я подзвонив йому. Джон Волтер- лікар Ревінморів. Вже багато років він рятував життя мені і солдатам фамілії. Чоловік за характером добрий і простий це мені подобається. В спеціальній кімнаті Джон діставав кулю і займався раною а ми з Деймоном чекали за дверима.

-Лука , ти щось знаєш?

-Мої люди вже займаються цим.

Дей стояв і дивився в підлогу. Здавалося кожен мʼяз в його тілі настільки напружений що ось ось не витримає напруги.  Нарешті з кімнати вийшов Джон.

-З Нікс Ревінмор все добре рана неглибока все обійшлося. Перевʼязки робити щовечора.  Спокій та багато відпочинку це всі мої рекомендації.

-Дякую вам, Джоне. Я вас проведу.-Дей вказав напрямок рукою

-Лука ти залишаєшся з Нікс.  А я знайду винних і повбиваю всіх до єдиного.

-Гаразд. Залиш і мені декількох.-Деймон кивнув, розвернувся і пішов за Джоном.

Я зайшов до  Нікс. Простора кімната у готичному стилі та різного виду декору. Великі вікна з легкими денними шторами та темно-шоколадними нічними. На стінах висіли картини з пейзажами і з біблійних сюжетів. Я пройшов трохи далі у глиб кімнати до ліжка Нікс. Велике мʼяке ліжко з балдахіном зверху та по боках. Вікно на лоджію було відчинено. Вже сутеніло і кімната заграла барвами заходу сонця.

-Нікс?-в ліжку нікого не було. Я трохи насторожився але потім почув шум води. Сів на край ліжка і став чекати. Через якийсь час вийшла Нікс. Шкутильгаючи. На ній був чорний шовковий халат який був до підлоги. І чорна оксамитова сукня. Коротка з мереживом. Як тільки Нікс вийшла з ванної кімнати легкий запах ванілі заполонив простір. Якби би я не намагався відволіктися але вона була така вбивчо гарна. 

-Нікс?

-Ой,-аж підскочила,-я тебе не побачила.

Я посміхнувся. Нікс йшла до ліжка і легкий запах ванілі ще більше окутував мене. Дідько.

-Вибач ,якщо налякав.

-Все гаразд. Дякую тобі.-Нікс сіла поруч   

-Я не міг інакше.

-У людини завжди є вибір. Навіть якщо вона бачить лише один, інший варіант є.

-Може і так. Я б всеодно врятував би тебе ще раз. І ще раз. Стільки скільки потрібно. - Нікс посміхнулась. Їй дуже личить коли вона посміхнулась, впадинки на щічках додають їй особливого шарму.  Я подивився на її стегно , через білий бинт просочилася кров. Якби я був з нею тоді то прикрив би собою. Ті хто це зробив отримають своє я особисто прострелю їм колінні чашечки.