Розділ 48. Серце

Світ довкола Даміана розпадався на фрагменти, позбавлені звуку.

Каталка з Амаєю летіла коридором. Навколо вирували люди в білих халатах, але сам Шеєр раптом застряг у заціпенінні.

— Містере Шеєр!  — доктор Рід струсонув Даміана. —  Ви мене чуєте? Ситуація критична! Падає тиск у обох. Якщо почнеться агонія, у нас буде менше трьох хвилин. Кого рятувати першим? Матір чи дитину?

— Що?.. — сипло видушив Даміан.

— Чітка вказівка! Хто в пріоритеті?! За законом, якщо пацієнтка без тями, рішення ухвалює офіційний опікун або чоловік! Але вона вказала у медичному застереженні Девіда Вінтерхауса як довірену особу на випадок ускладнень! Девід вже їде, але часу немає! Ви чоловік — кажіть зараз!

Всередині у Даміана усе запекло. Повітря в легенях перетворилося на сухий гарячий пісок.

І саме в цю секунду, у цій до біса викривленій реальності, у його свідомості випливло те, про що він дізнався лише кілька днів тому від юристів. Те, що знову змусило його логіку робити вибір: мораль чи вигода.

Заповіт Амаї.

Він був оформлений ще до її введення в кому.

Даміан Влентинович Шеєр був єдиним спадкоємцем усього статку Амаї. Усіх її акцій, рахунків, нерухомості. Усіх її сталевих важелів впливу. 

Ха-ха-ха. Не Девід. А саме він, Шеєр.

Якщо вона не виживе... І якщо не виживе дитина...

Грішна, отруйна, моторошна думка заметушилася у Даміанові.

Безмежна влада. Остаточна перемога над родиною Вінтерхаусів. Свобода від провини, від нескінченного, виснажливого обов'язку перед жінкою, яка його кохала, але яку не кохає він. Чистий аркуш. Він зможе  навіть зустрічатися  чи навіть одружитися з Ніколь. Затишок без умов і каяття. Багатий вдівець... Навіть Маріанна не буде проти стосунків.  Щоб там не казав тоді Чжан Цзіньхан! Він буде вільним!

Серце в грудях запекло так, наче туди влили розплавлений свинець.

Протиріччя роздирали його свідомість навпіл. Одна частина його істоти — холодна, розсудлива, загартована роками боротьби за виживання — благала про розв'язку. Інша — людяна, зранена — здригалася від огиди до самого себе.

Який же я багатий покидьок!

— Шеєр! Кого?! — закричав Рід, струшуючи його ще раз.

І раптом простір довкола загримів, задвигтів, наче ось-ось відбудеться виверження вулкану.

Стіни коридору розширилися, перетворюючись на темну морську безодню. Звуки медичних приладів злилися в гучний, загрозливий рев океанських хвиль, що розбиваються об скелі. Все закрутилося в нестримному водовороті.

Перед очима спалахували й гасли обличчя. Маріанна з Аксіомою.  Чжан Цзіньхан. Девід з паперами. Ніколь, яка цілує його. І Амая, наче злий дух, який тяжіє над ним.

Шеєр намагався зробити вдих, але грудну клітку стисло. Він заплющив очі й рухнув додолу.