Розділ 33. Офіційний документ

Скляні автоматичні двері клініки розійшлися перед Даміаном із ледь чутним шипінням. Усередині пахло ідеальним чистилищем — сумішшю озону, дорогих дезінфекторів і тієї пригніченої, затиснутої в кути паніки, яку зазвичай намагаються вигнати за допомогою великих грошей в елітних медичних центрах. 

Даміан ішов коридором, і звук його важких кроків відбивався від кахляної підлоги, як удари метронома. Навколо нього миттєво утворився вакуум: медсестри на посту опускали очі, забачивши вираз його обличчя, а черговий лікар поспіхом зник у якомусь кабінеті, не бажаючи потрапити під гарячу руку Шеєра.

Він штовхнув важкі металеві двері до завідуючого  Ріда без стуку. Вони грюкнули об стіну.

Рід сидів за столом, підперши голову руками. Перед ним стояла недопита чашка застиглої кави, а на екрані монітора світилися складні графіки енцефалограми Амаї Шеєр — хаотичні, рвані лінії, що свідчили про ядерний вибух у її голові. Поруч із ним стояв Сем усе ще в операційному костюмі.

— Якого біса?! — голос Даміана не був голосним, але він за вібрацією нагадував рик загнаного в кут хижака. Він підійшов до столу, сперся на нього обома руками, нависаючи над лікарями. — Хіба за це заплатила вам моя дружина? Яка, в біса, медикаментозна кома?!

Рід не здригнувся. Він повільно підвів голову, і в його погляді Даміан не побачив страху — лише глибоку, професійну і дуже гірку втому.

— Сядьте, містере Шеєр, — тихо сказав Рід.

— Не вказуй мені, що робити! — Даміан ударив кулаком по столу так, що чашка з кавою підскочила, вихлюпнувши темну рідину на документи. — Де Амая? Я хочу бачити її негайно!

— Ви її не розбудите, Даміане, — втрутився Сем, його голос звучав сухо і тверезо. — Вона на глибокій седації. Пропофол, релаксанти. Замість неї дихає апарат. Якщо ми виведемо її з цього стану зараз, вона або вб'є себе, або її серце просто розірветься від адреналінового шторму.

Даміан застиг, важко переводячи подих. Його погляд метнувся від Сема до Ріда. Лють почала змішуватися з чимось липким і холодним, що підступало до горла.

— Поясніть. Нормальною мовою. Без ваших медичних шифрів. Я, як її чоловік, вимагаю вивести її з цього божевілля та відшкодувати збитки.

Рід повільно підвів голову. В його погляді Даміан не побачив страху, лише глибоку, професійну і дуже холодну рішучість. Лікар дістав із папки аркуш паперу із печаткою і сунув його під руки Шеєру.

— Ви не можете нічого вимагати, містер Шеєр. 

— Що це за лайно? — Даміан навіть не глянув на текст.

— Це Medical Power of Attorney — медичне представництво в критичних ситуаціях, — рівно промовив Рід, дивлячись прямо в очі Шеєра. — Згідно з федеральним законом HIPAA, право приймати рішення щодо лікування, підключення до апаратів чи виведення з коми пацієнта, який перебуває в несвідомому стані, належить його офіційному представнику. Він теж уже отримав повідомлення та їде сюди.

Даміан застиг. Його пальці автоматично потягнулися до паперу.

—  Що? Який ще офіційний представник? Я її чоловік. Ви просто брешете, щоб прикрити свою некомпетентність!

— Ні, — обірвав Рід. — Вашого імені тут немає, містере Шеєр. Ви вказані лише як контактна особа в разі потреби. Своїм єдиним медичним представником на випадок форс-мажору пані Шеєр залишила  містера Девіда Вінтерхауса. Тому усі рішення щодо її тіла, дитини та термінів коми прийматиме виключно він. З ним уже зв'язалися.

Це був удар нижче пояса. Чистий, підлий, нищівний.

Його залізна, його правильна Амая… Вона прорахувала все. Вона застрахувала себе  навіть від власного чоловіка. Вона довірила своє життя і життя їхньої дитини зведеному брату, якого він, Даміан Шеєр, терпіти не може. Лють, змішана з диким, отруйним приниженням, затопила мозок Шеєра.

— Цей папір — фікція! Вона була не при собі, коли сказала це! — проричав Даміан, і його обличчя перекосило від гніву. — Я знищу цю клініку, докторе Ріде! Я засуджу тебе!

— Ви можете робити що завгодно поза цими стінами, — так само спокійно відповів Рід. — Але зараз пан Вінтерхаус — законний опікун здоров'я вашої дружини. І поки він не дасть згоди, я не маю права навіть обговорювати з вами протокол лікування. Я вас повідомив як чоловіка та як батька дитини пані Шеєр.

Даміан різко розвернувся, ледь не перекинувши стілець. Він вилетів у коридор, важко дихаючи, і вихопив телефон. Серце скажено калатало в грудях, віддаючи гострим болем. Пальці швидко знайшли потрібний контакт.

— Марку, піднімайся, — майже просичав Даміан у слухавку, як тільки його особистий адвокат відповів. — Кидай усі свої справи. Мені потрібні найкращі юристи з медичного права в штаті. Зараз же.

— Містере Шеєр, що сталося? — занепокоєно запитав юрист.

— Моя дружина в комі. І вона переписала право на своє життя на свого зведеного братця Девіда Вінтерхауса. Мені потрібно анулювати цей чортову медичну довіреність за годину! Знайдіть процесуальні помилки, підробіть дату, заявіть, що вона була під дією психотропів — мені начхати, як ви це зробите! Але цей реп'ях не керуватиме моєю родиною!

Він скинув виклик і з силою вдарив кулаком по білій глянцевій стіні коридору. Кахель витримав, а от шкіра на кісточках пальців луснула, і тонкі цівки крові потекли вниз по білосніжній сорочці.

Даміан Шеєр уперше в житті виявився замкненим ззовні. Його дружина лежала за склом, під’єднана до апаратів ШВЛ, а ключі від її порятунку були в руках людини, яка щойно пообіцяла забрати її в Австралію.