Частина чотирнадцята

Жанр: Фантастика, Історичний любовний роман

Автор: Дмитро Яновський

Головні герої: Янгол смерті Аваддон, Герман Тодольський

Ідея: Дмитро Яновський

Частина чотирнадцята

            Пройшов тиждень з того моменту як Герман і Рейхел переїхали у місто Бидгощ, зранку Зося приготувала їм сніданок, Герман наполягав на тому, щоб сестра більше відпочивала, але Зося оптимістично говорила:

            Зося: Корона не впаде якщо я не відпочину, все гаразд, життя продовжується.

            Герман: Дякую, але все ж… старайся відпочивати. Зося прислухалась нарешті до поради і прилягла, Рейхел періодично допомагала Зосі, тому вона помила посуд. Герман запропонував погуляти дівчатам, нащо ті погодились, Рейхел по дорозі розважала Зосю, окремо йшов тільки від них Герман, він продумував як краще провести весілля, адже він хоче, щоб Зося була присутня. Потім Герман повернувся до щасливих дівчат, подивився, йому стало так шкода Рейхел, адже її розуміла тільки Зося, нарешті він сказав:

            Герман: Дівчата, я придумав все, весілля буде в грудні сорок четвертого, дату обговоримо пізніше, сестра, ти теж запрошена. Зося та Рейхел ще більше щасливі були, Герман вирішив знову поринути в свої думки, але його перервала і обійняла Рейхел, потім промовила.

            Рейхел: Я рада, що в нас все складається, ти і твоя сестра неймовірні.

            Герман: Я теж… Більше нічого він не хотів говорити, Зося була рада, за Германа, але розуміла, що їй залишилось не довго. Пройшло два тижні і дванадцятого грудня 1944 року Герман з Рейхел розписались, в той самий день вони відсвяткували свій союз, нажаль друзів в них не було, тому «тріо» Герман, Рейхел і Зося скромно святкували цей день.

            На наступний день святкування продовжились, Герман взяв машину і повіз дівчат кататись по місту, не дивлячись ні на що, сімейне щастя прийшло до такої пари. Тим часом янгол смерті Азраель ще ближче наблизився до Зосі, а це означало, що кінець Зосиного життєвого шляху наближається, він слідкував за всім, що відбувалось, бачив яка щаслива вона, які щасливі молодята, але наказу забирати душу не було, тому Азраель терпляче чекав, коли йому скажуть йти разом із Зосею до «Царства Творця». Тим часом у «Небесній канцелярії» янгол смерті Аваддон та Арх. Гавриїл вирішили зустрітись, поговорити та обсудити останні події.   

«Небесна канцелярія» грудень 1944 року.

            Давно янголи особисто не говорили, Архангел Гавриїл був завжди зайнятим, янгол смерті Аваддон теж, то забирав душі померлих, то з Анжелікою і часу зовсім не було поговорити, єдине рятувало, що життя їх не має меж як у людей. Все ж знайшовся час, щоб обговорити все, відпочити, виразити підтримку та отримати пораду від Архангела.

            Янгол смерті Аваддон: Вітаю тебе, Архангеле. Привітався радісно з Гавриїлом янгол смерті.

            Арх. Гавриїл: І тобі привіт! Нарешті ніяких справ і цих зборів. Оптимістично сказав архангел і сів в крісло а крила розправив, в принципі вони нікому не заважали.

            Янгол смерті Аваддон: Це так, давно ми так не сиділи. З сумом промовив янгол, а далі продовжив.

            Янгол смерті Аваддон: Кажуть в нас новенька буде…

            Арх. Гавриїл: Так, Германа сестра Зося перейде у вічність, а як вирішить Творець, не знаю, пам’ятаю тільки, що він жорстоко відправив в Пекло Анжеліку, Йозефа і ще когось, не пам’ятаю.

            Янгол смерті Аваддон: Ну ті двоє заслужили на Пекельні муки, а от те, шо він сердитий був, то так… згоден!

            Арх. Гавриїл: Ходять чутки, що Герман перейде у Вічність, але я вірити в це не хочу, як Творець скаже – так і буде.

            Янгол смерті Аваддон: Теж не бажаю вірити, хлопець тільки почав щасливо жити.

            Арх. Гавриїл: Отож… пропоную запитати у Творця.

            Янгол смерті Аваддон: Пішли спитаємо. Вони пішли до Бога – Творця, аби дізнатись чи то були чутки, чи справді Герман помре.

            Арх. Гавриїл: Ми чули, що Герман буде жити вічно, це правда?

            Бог – Творець: Так, разом з Рейхел вони тут проживуть разом вічно і щасливо.

            Янгол смерті Аваддон: Розумію, що то твоя Воля, але… я його душу вести не буду, нехай Азраель займеться їм, точніше обома…

            Бог – Творець: Ти і не будеш цим займатись, Азраель їх забере і без твоїх прохань.

            Янгол смерті Аваддон: Гаразд, і на цьому дякую. Янгол смерті разом з Архангелом направився у Райський сад, там вони зустрілись з янголом смерті Азраель.

            Арх. Гавриїл: Друже, чого кликав? Невже щось важливе?

            Янгол смерті Азраель: Диявол Левіафан готують разом з Богом – Творцем план, на майбутнє, і це майбутнє буде не завтра, не післязавтра, а в двадцять першому столітті. (Хто читав книгу «Угода з Дияволом» зрозуміє).

            Арх. Гавриїл: Ой, теж мені новина, в них вічно були якісь плани! Буркнув Гавриїл.

            Янгол смерті Азраель: На цей раз все серйозно, є душа яка має прийти в «Світ Живих» та пройти стільки страждань, знайте… Ця особистість буде сильною людиною.

            Арх. Гавриїл: А нам то навіщо ця інформація? Гримнув Архангел.

            Янгол смерті Азраель: Будете служити і ти будеш приглядати, а ти Аваддон будеш зберігати його життя, в принципі все як завжди, вам це не перший раз робити. Так проходив грудень, у Германа з Рейхел все вийшло вдало, вони проводили час разом, вона любить його, а він її. Зося почала погано себе почувати, її знову поклали в лікарню, Рейхел ночувала у подруги, Герман періодично бо військова служба не давала повного права як раніше так відпрошуватись. До Нового 1945 року залишилось десять днів, а всім не до свята, тому що у Зосі погіршується стан здоров’я, треба бути біля неї.