Частина тринадцята

Жанр: Фантастика, Історичний любовний роман

Автор: Дмитро Яновський

Головні герої: Янгол смерті Аваддон, Герман Тодольський

Ідея: Дмитро Яновський

Частина тринадцята

            Осінь 1944 року для Польщі почалась досить напруженою, адже уряд Української Радянської Соціалістичної Республіки і польський Комітет національного визволення підписали в місті Люблін Угоду про взаємний обмін населенням. Для Германа теж Варшава перестала бути райським місцем, адже з першого серпня 1944 року він приймає участь у «Варшавському повстанні». Рейхел чудом врятувалась, а от Амадеуш залишився у Варшаві, навіть не усвідомлюючи, що він може загинути.

            У жовтні 1944 року це повстання завершилось поразкою, нажаль 35% будівель міста німці зрівняли з землею. Постраждав будинок де жила Рейхел і по сусідству Амадеуш, цей дурень не додумався евакуюватись, хоч йому Герман з Рейхел в один голос говорили, але він їх не послухав. Герман прийшов до руїн будинку і побачив як виносять когось на носилці, він підійшов до лікарів і попросив оглянути тіло, ті дозволили, Герман побачив Амадеуша з понівеченими кінцівками і пошкодженим обличчям.

            Герман: Забирайте, я ще до вас заїду його заберу…

            Лікарі: Гаразд! Вони пішли до машини, а Герман відійшов написати лист для Рейхел з такими словами:

Лист коханій

            Рейхел, привіт. Повстання закінчилось, нажаль не в нашу користь, будівлі міста німці пошкодили, серед них будинок де ти жила і де жив Амадеуш… І ще… Амадеуш загинув, під завалами знайшли мертве тіло. Я тебе заберу і ми разом попрощаємось з моїм другом. Надіюсь, ти мене зрозумієш і підтримаєш у важку хвилину.

Герман. Варшава, Польща 03.11.1944 р.

            Він відправив лист, Рейхел його отримала вчасно, вона зрозуміла його, але відписувати не стала, бо знала, що Герман за нею заїде і забере її. На наступний день п’ятого жовтня 1944 р. після отримання листа Рейхел побачила машину, з неї вийшов Герман і направився у будинок де жила вона, на щастя будинок не постаждав. Вона вже була зібрана, Герман зайшов і промовив:

            Герман: В нас мало часу, машина службова. Нічого не забула?

            Рейхел: Ні, нічого не забула. Можемо їхати. Вони вийшли, сіли в машину і повернулись у Варшаву, Герман з Рейхел тимчасово оселились в кімнаті Германа, командир розуміючи, що дівчина втратила житло дозволив жити поряд з хлопцем.

            На наступний день шостого жовтня 1944 р. Рейхел, Герман та друзі Амадеуша зібрались на прощання, рідні нажаль загинули від рук загарбників раніше, тому його проводили тільки близькі – справжні друзі. Після церемонії прощання кожен роз’їхався, Герман з Рейхел пройшлись по напівзруйнованому місту, вони згадували приємні моменти, ті дурні перевірки, ревнощі, але надія була одна: Закінчиться війна, вони почнуть нове життя в якому не буде загрози з боку якоїсь країни, або з неба. А тим часом у «Небесній канцелярії» відбулись загальні збори:

«Небесна канцелярія» жовтень 1944 року.

            На наступний день сьомого жовтня 1944 року Бог – Творець зібрав янголів на великі загальні збори. Усіх цікавила доля країн Європи, СРСР в стані затяжної війни, особливо цікавила доля Германа та Рейхел.

            Бог – Творець: Сьогодні я вас зібрав аби обсудити важливі питання всього людства. Нажаль війна затягується і Берлін візьмуть у травні місяці 1945 року, але Друга – світова війна офіційно закінчиться другого вересня 1945 року.

            Арх. Гавриїл: Я особисто вважаю, що час цей безлад завершувати… Висловив свою думку архангел.

            Бог – Творець: Скоро все закінчиться, не переживайте, люди ще не готові до завершення війни.

            Янгол смерті Аваддон: Да скільки ж можна?! Невже вам подобаються ці знущання?!

            Бог – Творець: Ні, але люди ще не готові до такої події. Всі присутні були обурені таким рішенням Бога, але не могли вплинути адже це був ризик залишитись без робочого місця в Царстві Бога і піти прямо в Пекло. Туди йти ніхто не хотів, тому повстання проти влади Творця вже не наважувались підіймати, яскравим прикладом був – Люцифер, який особисто підняв повстання і програв цю битву, тепер він Володар всього Пекла.

            Після зборів всі розійшлись по своїм справам, обурені були заявою янгол смерті Аваддон та янгол смерті Азраель, їм не подобалось, що вони мають ходити в «Світ Живих» забирати душі воїнів, простих загиблих людей, втома їх дратувала, добре що хоч не треба було забирати Рейхел, а більше раділи, що Герман залишається живим в цій ситуації. Війна також набридла Герману, він скоріше хотів миру і щоб можна було зіграти весілля у мирній Польщі. Тим часом у Зосі склалось так, що вона зустріла хлопця, але не стала йому з перших днів довіряти, хоч вже і третій місяць разом, вона написала про це брату і Герман схвалив вибір, побажав щастя та бути обережною, порадив не розкривати вуха, бути уважною і якщо станеться знову зрада, то щоб не було так боляче.

Слово автора

            За весь цей жахливий період війни Герман не перетворився на зрадника, лицеміра, покидька, він залишився людиною не дивлячись на те, що він егоїст, за його емоційність, він не перестав любити, хоча ризик, що зрадять був завжди, він ризикнув життям своїм заради різних людей, ось його нагорода – Рейхел, жива і здорова сестра Зося. Його приклад має навчити кожного читача одному: Бути людиною не дивлячись ні на що, ось чому вчить книга, Герман хоч і вигаданий персонаж, але я вірю і надіюсь, що і в наш час є такий приклад, жива і реальна персона яка готова робити добро, любити навіть коли робили боляче, він втратив довіру до своєї коханої, але як ви могли помітити, Рейхел його справжнє кохання, це нагорода за те, що він пережив і витримав, адже тільки сильна людина здатна на такі подвиги і вчинки.