Частина одинадцята

Жанр: Фантастика, Історичний любовний роман

Автор: Дмитро Яновський

Головні герої: Янгол смерті Аваддон, Герман Тодольський

Ідея: Дмитро Яновський

Частина одинадцята

            Через десять днів після дня народження Рейхел готувала сніданок, як раз Герман мав повернутись з недільної Меси, у Кракові вони тоді після приїзду пробули не довго, адже треба було повернутись у Варшаву. Рейхел ще не оговталась від поїздки і особливо від тої, що була між Краковом і Варшавою:

            Рейхел: Вечір був вчора жахливий, не знаю як мій коханий, але я втомлена. В думках промовила вона, Герман їй категорично заборонив відчиняти двері, він якщо прийде, то відчинить своїм ключем. У двері постукали, Рейхел не стала питати хто прийшов, бо прекрасно знала, що то не Герман, вдруге постукали в двері, Рейхел тихенько пройшла в коридор і затамувавши подих прислухалась:

            Незнайомець: Гей ви! Господарі! Є хто вдома!? Дівчина мовчала, їй стало страшно, а Германа все немає, вона почула постріли і гуркіт за дверима. Герман відчинив двері і побачив Рейхел яка сиділа в коридорі прямо біля речей, він до неї звернувся:

            Герман: Ти чого тут сидиш?

            Рейхел: Я злякалась, там хтось був…

            Герман: Ааа, та то німець, я його прикончив.

            Рейхел: Дякую тобі, ти в мене герой. Дівчина обійняла хлопця і запросила його на кухню. Дівчина спитала Германа чи він вільний у неділю, на що він відповів:

            Герман: Я вільний, а от гуляти нам не варто, ризик, що тебе вб’ють або заарештують дуже великий.

            Рейхел: Я тебе зрозуміла. Тим часом у «Небесній канцелярії» проходять загальні збори, янголи з Богом вирішували питання людства і нашого головного героя Германа.

«Небесна канцелярія» листопад 1943 року.

            Знову відбуваються збори, на цей раз під кінець листопада 1943 року, а янгол смерті Азраель і янгол смерті Аваддон вирішили посперечатись:

            Янгол смерті Азраель: Я з тобою не згоден, я краще ніж ти!

            Янгол смерті Аваддон: А я ні! Я краще ніж ти! Заперечував він Азраелю.

            Янгол смерті Азраель: Та ти мене вже дістав, вийдемо за ворота – поговоримо!

            Янгол смерті Аваддон: Домовились!

            Арх. Михаїл: Тихо там! Гаркнув архангел до них.

            Янгол смерті Азраель: Вибач… Збори закінчились і янголи смерті вийшли за межі Царства Бога і продовжили розмову:

            Янгол смерті Аваддон: Ну що, готовий?

            Янгол смерті Азраель: Готовий, будем битись на смерть.

            Янгол смерті Аваддон: Еее! Це не чесно.

            Янгол смерті Азраель: Ммм, страшно?

            Янгол смерті Аваддон: Та ні, не страшно.

            Янгол смерті Азраель: Ну то гайда! Першим пішов атакувати Азраель, Аваддон став на захист, а потім атакував брата.

            Янгол смерті Аваддон: Ну що? Продовжимо?

            Янгол смерті Азраель: Продовжимо, ми ж тільки почали. Азраель вдарив щосили свого суперника – брата, той не зупинявся і відбивав атаки. Так пройшло двадцять хвилин битви, але Азраель вже не витримуючи вийняв свій клинок та хотів вже атакувати ним:

            Бог – Творець: Азраель! Зупиніться обоє! Янголи з жахом встали перед Творцем і вибачились за цю дурницю, а потім у одне одного попросили вибачення. Архангел Михаїл покровительствував над Германом і не давав можливості янголу смерті Азрелю забрати життя молодого хлопця. Бог – Творець вирішив поговорити з Рейхел і створив ситуацію так, щоб поряд був Герман: 

            Бог – Творець: Рейхел, хочу з тобою поговорити

            Рейхел: Я маю померти?

            Бог – Творець: Ні, поряд Герман, я поверну тебе назад.

            Рейхел: Тоді про що нам говорити?

            Бог – Творець: Бережи Германа, він тебе по справжньому любить, я так не викликав колишню його, але я її позбавив життя. Хочеш дещо покажу?

            Рейхел: Показуй! Впевнено промовила дівчина.

            Бог – Творець: Тоді дивись… Він показав їй справжнє Пекло, де мучилась Анжеліка, Йозеф, там також була подруга Рейхел яку німці вбили. Її охопив неймовірний жах, вона хотіла назад, але ворота в Пекло зачинялись, тут несподівано вона відкриває очі і бачить кухонну стелю, а значить – жива.

            Рейхел: Я бачила Бога, потім побачила Пекло і мені стало страшно.

            Герман: Перевірся у лікаря, а то не доживеш до весілля.

            Рейхел: Гаразд! Герман приготував вечерю, вони обговорили, що будуть робити в останні дні листопада, а Рейхел попросив берегти себе. На наступний день двадцять дев’ятого листопада 1943 р. Герман повіз Рейхел до свого лікаря кардіолога, той оглянув і сказав наступне:

            Лікар: Дівчині залишилось недовго, поспішайте жити.

            Герман: Це якась помилка! Я не вірю!

            Лікар: Ні, діагноз точний, бережіть її. Ця новина засмутила їх обох, Герман не знав що робити, він хотів з нею щасливе життя, в нього не було слів. Янгол смерті Азраель наблизився до Рейхел, але прямого наказу забирати її душу не було, отже йому залишалось ходити поряд з братом Архангелом Михаїлом, який охороняв Германа і допомагав йому в складних ситуаціях.

            День пройшов жахливо, на вечір Герман запросив свою дівчину в кафе, там вони сиділи і насолоджувались кожною хвилиною, секундою і моментами. Герман в такому віці хотів як його батьки створити сім’ю, щоб Рейхел йому народила дітей, щоб прожила довго і щасливо з ним. Після вечері вони прогулялись по місту, а потім прийшли додому, здавалося Герману, що то був сон, той лікар, той діагноз, але то була реальність яка поділила життя обох на до та після. На наступний день Герман тридцятого листопада пішов у військову частину, а Рейхел залишилась сама вдома, займалась прибиранням, а потім сіла читати книжку і так захопилась, що не помітила як настала ніч. Рейхел відклала книгу і лягла спати, тим часом Герман виконував свій державний обов’язок. На наступний день першого грудня «Небесна канцелярія» прийняла рішення з питань людства і також обсудили подальше перебування Рейхел на Землі, адже її межа перебування наближається.