Частина Друга

-Княжна, ти конспект написала?- спитала Маринка перегнувшись через парту.

Та що ж ви всі заладили сьогодні! Княжна та й Княжна, ніби в мене імені немає. 

-Не писала.-фиркнула розвернувшись.

-Ого, що ти така нервова сьогодні?-всівшись біля мене спитала Діна. -Агов!- вона щолкнула кілька разів пальцями, і я відвисла. -Ну нарешті!-вздихнула подруга.-Шо сталось?

-Не що, а хто...Котляр вернувся.-після короткої паузи, дівчина розсміялась, і так дзвінко, що в мене вуха позакладало.

-Верховська, тобі заходить чи шо?-зігнув брову, наш Васька. 

-Ой закрийся в тряпочку.-шикнула його Діна, від такого нахабства, в бідного однокласничка очі на лоб полізли.

-Звіздець.-тільки сказав, і розвернувся він нас. 
Юрченко, в нас не конфліктний і якісь образи, пропускає поміж вух, нейтральний він короче, але вставити свої п'ять копійок може.

А ще в нього страшна манія парфумів, і ще й таких ядучих що, за жва метри вже почуєш його "екстравагантний запах", він носить лише високі носки, зазвичай "найки", і любить абрикосові пиріжки. 
Ой щось, я захопилась..

..-Чого ржеш?
-Ти в курсі, що недавно цирк приїздив? Ви з якого вагончика втекли?-серйозно спитала подруга.
-Що-що? Який вагончик?-кліпнула я.- Ні я звісно не спорю, що Сержик клоун здутий, але до чого тут я ?
Пригладивши неслухняне світле волосся, Діна захитала головою а-ля "-Та що ти там розумієш?"
-Я думала ваша війна в минулому.-знову розвернувся до нас Васька.
Та щоб тебе чорти взяли, курва мать! Чортихнулась в думках, а на яву просто любязно усміхнулась, і гепнула хлопця книжкою по голові. 
-Та за що, Княжна?-почухавши лоб спитав.
-Меньше знаєш, краще спиш! І яка взагалі війна? Все в нас нормально з Сергійком, он вернувся з Італії...
-Він був в Іспанії.-зауважила Марина блимнувши чорними як ніч очима розвернувшись до нас.
Скривившись примружилась, оглянуши рижу бестію. Ну та, їй ж краще знати, не я ж його соціальні мережі сталкерю, тьфу.

Усміхнулась.-Так Іспанії.
-Тобто ти хочеш сказати, що ви виросли і нормально ладнаєте?

Хах..Ну як нормально ладнаємо..? Він мене бісить до чортиків, я б його придушила нахрін.! Порчу на понос в гадалки замовила б. А стоп. Вже замовляла, десь в класі сьомому...Не помогло зараза! За то на наступний після цього день, мені вимастили білесеньке плаття, фарбою. Наче Боженько, побачив миї вибрики. Ну й пішли ви, кричала я на всіх, та найбільше-е-е на Котляра ясне діло. Карма через нього гада прилетіла!

-Він, тобі тренування вчора зіпсував.-нагадав Васька, і я повільно випливла з спогадів.-А ти йому тараканів в шафку поклала.-підморгнув,  Марина енергійно закивала.-Хочеш сказати, ви виросли?-примружив хлопець очі.
-Ой йдіть ви, задовбали вже.-кинула на останок, і зручніше вмостившись в обіймах Діни, заплющила очі.
Останніми тижнями погано виходить заснути. Батьки у відрядженні, з рідних в будинку лише брат старший. Двоюрідний що правда, але це все таке. Ми з ним в хороших відносинах, але він пропадає десь, і в будинку я його бачу лише вранці, і то на п'ять хвилин. 
А самій засинати в домі,трішки страшно. Ні я то з бабайок виросла, але в сучасному світі і крім них всякої зарази вистачає. Нещодавно світло пропало, боже як я тоіж злякалась! Ну але швидко зметикувала, і перемкнула кілька ричажків, як показував тато. І воуля-я-я, щаслива, здорова, зо саме головне з світлом в домі. Я його потім так і не вимкнула, горіло усю ніч..
 

Попрошу поставити зірочку, та написати коментар це дуже підтримує ❤️

Гарного дня/вечора! 

🤍🎀