Постріл у порожнечу

Людина в пальто нарешті зупинилася в тупиковій алеї цвинтаря, біля занедбаного гробівця колишнього мера Львова. Вона повільно обернулася. Це не був манекен. Це був чоловік років шістдесяти, з обличчям, посіченим зморшками та старими шрамами.

Марк завмер. Він впізнав ці очі. Петро Савич. Його колишній наставник, який офіційно вийшов на пенсію і зник із радарів п'ять років тому.

- Савич? — прохрипів Марк, не опускаючи пістолета. — Ти... ти стоїш за цим? Це ти підкинув кулон?

Савич не посміхався. Його права рука повільно ковзнула до внутрішньої кишені пальта. Рух був різким, професійним.

- Не роби цього, Марку, — тихо сказав Савич. — Ти все ще не бачиш всієї картини. Ти — лише...

Марк не дочекався кінця речення.

У психології є момент, який називають «тригером випередження». Коли ти бачиш рух, який десять років тому означав смерть, твій палець тисне на гачок раніше, ніж мозок усвідомлює ситуацію.

Два постріли.

Савич сіпнувся, його очі на мить розширилися від подиву, і він важко впав на мокрий сніг. З-під його пальта почала розтікатися густа, тепла, абсолютно людська кров.

Андрій кинувся до тіла, відштовхнувши Марка.

- Що ти накоїв?! Він був неозброєний!

Андрій витягнув руку Савича з кишені. В ній не було пістолета. Там був старий шкіряний гаманець, у якому лежало посвідчення приватного детектива та складений учетверо аркуш паперу.

Марк стояв над тілом свого вчителя, відчуваючи, як пістолет у його руці стає нестерпно важким. Він щойно вбив єдину людину, яка, можливо, намагалася йому допомогти.

- Дивіться, — Антон підняв аркуш паперу, що випав із рук Савича. — Це не план шахти. Це список.

На папері було три прізвища з датами смерті:

Марк Максимів — 23.01.2026

Андрій Яворський — 23.01.2026

Антон Коваль — 23.01.2026

Поруч із кожни іменем стояла позначка: «Утилізація через провокацію».

- Він не вів нас у шахту, — Андрій підняв очі на Марка, і в них був справжній жах. — Він намагався нас попередити. Савич знав, що нас виманили сюди, щоб ми вбили один одного або щоб ти, Марку, вбив його і став остаточним ізгоєм. Ти щойно виконав їхній план. Тепер ти — вбивця поліцейського на пенсії в центрі Львова.

З боку центрального входу до Личаківського цвинтаря почулося виття сирен. Хтось викликав поліцію ще до того, як пролунали постріли.