« Львівський вузол: Рецепт забуття »

Передмова: Протокол деструкції

Дата: 23 січня 2026 року

Місце: Об’єкт «Ратуша», лабораторний сектор №101

Суб’єкт: Колективний розум (Масив №14)

Статус: Запуск фінальної ітерації

 

Пам’ять — це найслабша ланка в архітектурі людської особистості. Вона ненадійна, викривлена емоціями та обтяжена іржою провини. Ми витратили десятиліття, намагаючись навчити людей жити з їхнім болем, поки не зрозуміли: набагато простіше навчити їх забувати.

Препарат «Лете-26» не просто стирає дані. Він працює як архітектор: він зносить старі, напівзруйновані бараки спогадів і будує на їхньому місці стерильні, функціональні хмарочоси нової реальності. Ви хочете бути героєм? Ми дамо вам медалі. Ви хочете бути жертвою? Ми дамо вам ворога.

Сьогодні ми завершуємо проект «Львівський вузол». Ми зіштовхнемо три вектори: фальшиве минуле, вигаданий інтелект та ілюзію вибору. Ми дамо їм Львів — місто, де туман настільки густий, що в ньому можна сховати цілий народ.

Багато хто запитує: чи гуманно це — позбавляти людину її істинного «Я»?

Ми відповідаємо: а чи гуманно залишати дитину в кімнаті, що палає, якщо ви можете винести її з вогню, просто наказавши їй заплющити очі?

Об’єкт №14 прокинеться через три хвилини. Він знайде кулон. Він відчує біль. Він повірить, що він живий. І в цьому буде наш найбільший успіх. Бо найкраща в'язниця — це та, яку в’язень будує для себе сам, називаючи її своєю долею.

Починайте завантаження.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше