Розділ 4

Коридор академії був одноманітним, стіни мали незрозумілий відтінок жовтого, темний паркет місцями поскрипував, а з поодиноких картин на студентів дивились суворі обличчя історичних діячів. Я зупинилась навпроти потрібних дверей і постукала.  

–Пані Луїзо, -Катріона привітно посміхнулась, –Заходьте.

   Дівчина відійшла, пропустивши мене всередину. Я оглянула невелику кімнату: ліворуч біля стіни стояло ліжко, праворуч-стіл з полицями, також біля дверцят стояв маленький комод, а стіни мали брудний, білий колір. Всього одна кімната, значно скромніша в порівнянні з моїми апартаментами.

   –Можеш звертатись до мене на ім’я, –Я вперше не знала, як поводитись з іншою людиною, мені було навіть трішки ніяково, бо раніше я мала справу лише з аристократами і слугами. Катріона була простішою, мені не доводилось думати про її наміри, проте бажання аристократів були для мене очевиднішими, а чого може хотіти саме ця дівчина – загадка. Наскільки щирою вона є? Можливо її доброзичливість викликана бажанням захисту чи корисними намірами? Попри відчуття, що вона поводиться щиро, я періодично ловила себе на цих запитаннях.

   Помітила, що Катріона так само розгублено дивиться на мене і запитала: –З чим саме тобі потрібна допомога? Естель вже займалась з тобою?

   –Таак, –Нерішуче протягнула дівчина, –Леді Естер допомагала мені навчитись читати, а точніше розуміти значення слів і.. –Дівчина почервоніла, очевидно соромилась прогалини у своїх знаннях, –Ми вивчали манери.

   –Добре, тоді дивись: «пані» звернення не притаманне для вищих кіл, якщо не знаєш який статус в людини, але здогадуєшся про її аристократичне походження говори «лорд» чи «леді», думаю, про це тобі вже розповідала моя кузина, як і про звернення до аристократів титул яких ти знаєш, –Сказала я сівши на диван.

   –Так, в мене іноді випадково виривається це..

   –Естер допоможе тобі з манерами та граматикою, я б хотіла допомогти тобі з розумінням магії, в тебе вже виникли якісь запитання?

   Очі Катріони загорілись радістю.

   –Якщо я правильно зрозуміла, то в кожного є вроджений талант і нас вчать його збільшувати чи.. мм.. слово таке було.. керувати. А нащо таке вищим леді та лордам? Я про членів чотирьох родів. Ви вже все вмієте…

   –Хм.. якщо я правильно зрозуміла, що ти хотіла запитати, так, основне завдання академії розкрити весь вроджений потенціал та допомогти його контролювати. Якщо звичайних аристократів чи простолюдинів вчать як розвивати свій дар і використовувати з кожним разом складніші закляття, то представники родів засновників з моменту пробудження магії володіють достатнім потенціалом, щоб відтворювати вищі закляття, але в цього є і зворотній бік – проблеми з контролем. Наприклад, ти можеш краплинка за краплинкою збільшувати свій дар, а мені доступний одразу океан сили, який потрібно навчитись контролювати. Всі масштабні стихійні лиха давнини виникали через проблеми з контролем в когось з чотирьох домівок. Якщо спростити, то ваше завдання: розкрити потенціал та навчитись його застосовувати, в той час як ми маємо навчитись цей потенціал контролювати. При створенні заклять чарівники спершу будують схему, а потім вливають імпульс, всі ми навчаємось як зібрати достатньо сили, тільки зазвичай студенти навчаються як збирати магію з потоків, коли члени родів засновників вже мають її і навчаються як взяти не забагато.

–А що буде як взяти забагато?

–Коли це чари за схемою, то нічого, вона просто не спрацює. Схеми є свого роду гарантією, що закляття не вийде з-під контролю, тому людство перейшло на цей вид магії. Є ще стихійні чари, що не потребують ні схем, не рухів, але вони є нестабільними, оскільки пов’язані з емоційним станом чарівника. Наприклад: я можу викликати полум’я, але коли я злюсь чи відчуваю небезпеку, мені стає складно не перетворити маленький вогник у пожежу.

–Он воно як, цікаво. –Протягнула Картіона. –В мене є ще одне запитання, що не зовсім магічне. Всі говорять про силу родів засновників, але я не зовсім розумію, як працює система успадкування. В нас все завжди належить старшому синові, але коли я приїхала в академію, то дізналась, що ви є спадкоємицею, чому? Бо більше нікого нема?

Дівчина навіть не підозрювала як зачепило мене це запитання, як вколола фраза «більше нікого нема?», коли я зрозуміла, що в нашого роду залишилось всього троє кровних, мене тривожив страх смерті рідних.

–Не зовсім так. У родів засновників є розподіл на кровних і прийнятих членів. Існує ритуал прийняття який при одруженні чи всиновлені проходять новоспечені члени родини, цей ритуал надає захист і доступ до родової магії. Також за легендою, у кожному домі чотирьох засновників є дух охоронець роду, саме він обирає спадкоємця серед кровних членів. Найчастіше спадкоємцем стає старша дитина голови дому, до речі, зазвичай першими народжуються хлопчики, але подекуди стаються винятки і дух обирає когось іншого. Також, існує ритуал, про який я знаю мало, батько відмовився мені розповідати, але при смерті голови роду його спадкоємець моментально проходить ритуал, що підсилює його силу і наче з’єднує зі силою родини.

Катріона мовчки дивилась на мене, я розглядала потертості білої стіни. Уявила як раптово починається ритуал входження у роль голови роду, він лякав мене і викликав неприємне відчуття у спині, оскільки означав лише одне: смерть мого батька.

–Гаразд, сядь у зручну позу, зараз спробуємо медитацію, –Зрештою, продовжила я, –Тобі потрібно заспокоїтись і не думати про проблеми, потрібно відчути, побачити як рухається магія навколо, магія оточує нас, просто ми звикли не помічати. Заплющ очі, так буде легше.