Частина четверта

 ***

По Чорному морю плив корабель. Білі вітрила розвивав вітер. Теплий вітерець підганяв корабель до порту, де в місті Кєфє, на двох братів Михайла й Григорія, із сестрою Тетяною дуже чекали. Вони вирушили на південь до нареченого сестри - Андрія.
Море було тихим і спокійним. Яскраво сяяло сонечко. На чистому небі жодної хмаринки. Ніхто й подумати не міг, що може піднятися така буря.
Тетяна схвильовано вдивляється в небокрай.
- Тетянко, ти попередила Андрія про наше прибуття? - запитав брат.
- Звичайно, Григорій і навіть отримала відповідь. Вчора до нашого відплиття, голуби від Андрійка принесли мені запрошення. Він нас чекає. І я дуже скучила.
Таня знову повернулася до небокраю.
- Тетянко, не хвилюйся. Море тихе і спокійне, чисте небо, легкий вітерець,  ми швидко допливемо, до твого коханого, - казав Григорій.
- Але на серці якась туга.
- Сестричко, вір в наш корабель, капітана й команду. Вони справжні фахівці.
Тетяна посміхнулась. Григорій підійшов і обійняв сестру.
- Що це? Дивіться! - запитала сестра, вказавши на воду і озирнулась на капітана.
Кобра  піднялася з дна моря, коли на горизонті з'явився корабель. Навколо неї вода просто кипіла.
Небо затягло темними хмарами, як перед дощем. Море стало сивим.
Григорій побачив на поверхні воронку води і тицьнув пальцем показуючи брату й капітану.
- Капітан! Михась! Подивіться!
Корабель нахилився, і його закрутило.
- Неначе щось піднімається з дна! - сказала Тетяна, і перехилилася через борт корабля, щоб роздивитись.
Саме зараз Лускубра штовхнула корабель і Таня впала за борт.
- Тетяно, обережно!!!
Грицько схопив сестру за руку, але вона вислизнула. Він стрибнув за нею.
- Гришо!!! - закричав Михась.
Почався шторм. Сильний вітер гне щоглу, рве снасті.
Лускубра піднялась на повний зріст і вдарила хвостом по воді. Вона була  в два, три рази більше ніж корабель. Хвостом своїм поламала його, як паперовий. Обмотала і переламала навпіл, та так, що летіли тріски в різні боки.
Лускубра не просто так вибрала цей корабель. Він плив у бік Острова, а значить міг представляти для неї небезпеку.
Води Чарівної Криниці не тільки зробили кобру - людиною, а й відкрили їй всі свої таємниці. Завдяки отриманим знанням, вона дізналася, як перетворюватися в різних чудовиськ. Змогла забрати сили чарівника, і знала про пророцтво, що було написано в "Книзі Світу" і змія вирішила, топити всі кораблі, що будуть плисти на південь. Адже вона не знала, на якому саме будуть ті самі три юнаки, що зможуть позбавити її людської подоби і сил. А може і життя.