Розділ 3 "Подорож у Чарівний Світ"

– Я вірила всією душею в те, що дерево не міф. Різні думки не давали мені спати, схвильована та збентежена, я встала з ліжка і вийшла на двір, аби просто подихати свіжим повітрям. Коли я сіла на лавці біля вікна, я розмірковувала, як же знайти те дерево. І тут раптом з’явився невідомий світлий силует, який повільно рухався до мене. Чим ближче він наближався, тим більший страх у мені зростав. Я не знала, що відбувається, та коли я побачила силует, що стояв біля брами, злегка освітлений світлячками, я підійшла ближче і побачила оленя, загадкового на вигляд і водночас прекрасного.

Його роги, немов вирізьблені з чистого кришталю, відбивали світло місяця, створюючи чарівні візерунки на землі. Оленяча шерсть блищала сріблом, кожна волосинка мерехтіла, наче маленькі зірки, що впали з небес. Його очі, глибокі і мудрі, здавалися пронизливими джерелами світла, сповненими таємниць лісу.

Він був величний і спокійний, немов уособлення самої природи. Кожен його рух був плавним і граційним, наче він танцював у ритмі ночі. Навіть найменші деталі його тіла, як-то кінчики вух чи витончені лінії шиї, виглядали досконало.

Олень підняв голову і подивився прямо на мене, і в той момент я відчула, ніби він передає мені свої думки та емоції. Його присутність заспокоїла мене, знявши весь мій страх і хвилювання. Я стояла зачарована, не в змозі відвести погляд від цієї казкової істоти, яка немов прийшла з іншого світу, аби показати мені шлях до омріяного дерева.

Олень повільно нахилив голову, роблячи легкий кивок у мій бік, і це здалося мені запрошенням. Серце забилося швидше від хвилювання та очікування. Я обережно наблизилася до нього, намагаючись не зробити різких рухів, щоб не злякати це прекрасне створіння.

Олень стояв непорушно, терпляче очікуючи, поки я піднімуся на його спину. Його шерсть була м’якою та теплою на дотик, і це відчуття надало мені впевненості. Я повільно залізла на його спину, і олень зробив кілька кроків, даючи мені можливість зручно вмоститися. Він був сильний і могутній, і я відчула, як він легко витримує мою вагу.

Ми рушили в напрямку лісу, оленяча хода була м’якою і плавною, наче він ковзав по землі. Світлячки супроводжували нас, осяюючи дорогу ніжним світлом. Кожен крок оленя був немов мелодія, що зливалась із нічними звуками лісу, створюючи гармонійну симфонію природи.

Ліс, що здавався темним та загадковим з вікна мого дому, тепер виявився сповненим життя і чарівності. Ми проїжджали крізь густі кущі та високі дерева, які наче відступали, відкриваючи нам шлях. Я відчувала, як кожен порух оленя передавав мені його спокій та мудрість, і це допомагало мені розслабитися та насолоджуватися цією незвичайною подорожжю.

Попереду почало вимальовуватися щось особливе, і моє серце знову затремтіло від передчуття. Я знала, що ми наближаємося до чогось важливого, до чогось, про що я мріяла і що шукала так довго. І, схоже, цей чарівний олень знав, куди саме ми маємо прибути.

Олень рухався крізь ліс з неймовірною легкістю, ведучи мене дедалі глибше в його надра. Атмосфера навколо змінювалася з кожним кроком. Відчувалося, ніби ми проникали в інший світ, де час і простір підкорялися своїм власним законам.

Ліс був наповнений м’яким, приглушеним світлом, яке просочувалося крізь густе листя дерев. Промені місяця відбивалися від крапель роси на траві, створюючи ефект сяючих діамантів. Повітря було свіже і прохолодне, наповнене ароматами сосни, вологи та далеких квітів, які розкривалися лише вночі.

Кожен кущ, кожне дерево здавалося живим, немов спостерігало за нами, бережно ховаючи свої таємниці. Деколи можна було почути тихий шелест листя або шурхіт маленьких лісових створінь, які боязко виходили зі своїх схованок, щоб глянути на нас.

Під ногами оленя, мох створював м’який килим, що приглушував будь-які звуки наших кроків. Великі папороті та дивовижні квіти, які розквітали тільки під покровом ночі, оточували нас, створюючи казковий пейзаж.

Олень продовжував рухатися, і з кожним його кроком ліс ставав ще чарівнішим. На галявинах миготіли світлячки, малюючи в повітрі фантастичні візерунки. Іноді нам зустрічалися кристальні струмки, які тихо дзюркотіли, ніби розповідали свої древні історії.

Незабаром я побачила попереду слабке світло, яке пробивалося крізь густі крони дерев. Це світло було теплим і затишним, наче запрошувало нас до себе. Серце моє билося швидше, коли ми наближалися до цього таємничого джерела світла.

Олень зупинився на краю невеликої галявини, і перед моїми очима постала велична картина. Посеред галявини стояло те саме дерево, яке я бачила у своїх мріях. Його стовбур був величезним і міцним, а гілки тягнулися до неба, сяючи ніжним золотистим світлом. Листя дерева мерехтіло, наче воно було зроблене з тонких золотих ниток, що погойдувалися на легкому вітерці.

Навколо дерева розквітали дивовижні квіти, які світитися у темряві різними кольорами, створюючи магічну ауру. Це було місце, сповнене таємниць і чарів, місце, де здавалося, зупинився час. Я зрозуміла, що нарешті знайшла своє дерево, і воно було навіть прекрасніше, ніж я могла собі уявити.

Я обережно злізла з оленя, відчуваючи, як земля під ногами ніби пружинить. Олень тихо залишився на місці, спостерігаючи за мною своїми мудрими очима. Я зробила кілька кроків до дерева, затамувавши подих від його величі та краси.

Коли я наблизилася до стовбура, мене охопило дивне відчуття тепла і спокою. Я простягнула руку і легенько торкнулася кори. На мій подив, вона виявилася м'якою і пружною, немов поверхня живої істоти. Це було незвичайне відчуття, що здавалося водночас і знайомим, і загадковим.

Зібравши всю свою сміливість, я зробила крок вперед і відчула, як моє тіло плавно проходить крізь поверхню дерева. Це було ніби проходити крізь вуаль з теплого світла. Мить — і я опинилася всередині.

Перед моїми очима відкрився дивовижний світ. Це було місце, де реальність змішувалася з мріями. Небо тут було сутінковим, пофарбованим у ніжні відтінки рожевого, фіолетового і золотого. Навколо мене простягалися лани чарівних квітів, що сяяли у темряві, наче маленькі зірочки. В повітрі витав аромат, який можна було порівняти з найсолодшими запахами світу.