Шукаю роботу. Луцьк. Бажано з телепортом

Одного ранку я прокинулася й вирішила, що досить сидіти вдома.

Треба йти працювати.

Заробляти гроші.

Бути незалежною жінкою.

Купувати собі все, що захочу, і не дивитися на цінники.

Ну добре, на цінники я все одно дивитимуся. Бо деякі з них останнім часом виглядають як номери телефонів.

Я відкрила сайт із вакансіями.

Перша пропозиція:

«Продавець-консультант. Дружній колектив. Графік 10:00–22:00».

Чудово.

Особливо якщо врахувати, що я живу за тридцять кілометрів від Луцька, а остання маршрутка в моє село відправляється о восьмій вечора.

Тобто працювати я можу.

А от додому повертатися — уже за бажанням.

Друга вакансія:

«Шукаємо відповідальну, комунікабельну, стресостійку людину».

Я задумалася.

Відповідальна — так.

Комунікабельна — залежить від того, хто зі мною говорить.

Стресостійка...

Я вчора десять хвилин шукала телефон, тримаючи його в руці, і мало не розплакалася.

Але вирішила ризикнути.

Зателефонувала.

— Добрий день, я щодо вакансії.

— Добрий. Досвід роботи є?

— Є.

— А графік вас влаштовує?

— А який графік?

— З дев'ятої ранку до дев'ятої вечора.

— А можна до сьомої?

— Ні.

— А до восьмої?

— Ні.

— А хоча б до пів на восьму?

Жінка на іншому кінці телефону замовкла.

— А чому вам треба так рано?

Я глибоко вдихнула.

— Бо я живу в селі, і остання маршрутка о восьмій.

— А ви не можете їздити пізніше?

Я подивилася на стіну.

Потім на вікно.

Потім знову на стіну.

— Можу. Якщо куплю собі маршрутку.

Жінка не засміялася.

Мабуть, не оцінила моєї бізнес-ідеї.

— На жаль, такий графік нам не підходить.

Я подякувала й поклала слухавку.

Наступна вакансія була ще цікавіша.

«Гнучкий графік».

О!

Оце моє!

Нарешті!

Телефоную.

— Добрий день. У вас написано, що графік гнучкий.

— Так.

— А можна працювати до сьомої?

— Ні, у нас зміни до десятої.

— То що у вас гнучке?

— Вихідні.

Я аж вирівнялась.

— У якому сенсі?

— Ми можемо поставити вам вихідний у понеділок або у вівторок.

Отже, гнучкий графік — це коли ти гнешся під роботодавця, а не навпаки.

Я закрила вакансії.

Пішла зробила каву.

Повернулася.

Відкрила знову.

Бо гроші самі себе не зароблять.

А маршрутка, зараза, сама себе після восьмої теж не повезе.