42. ВЕЛИЧ ВІТАРУ

Вітар. Рік 106 Доби Війни. 26 день третього місяця весни.

Девіор ховав своє розпечене тіло по той бік Орекхану. В його променях Вітар заграв червоними барвами. Лицарі, відпочивши після подорожі, повернулися на дах будівлі, аби насолодитися краєвидами столиці титанів.

- Яка краса! – Мовила Ельвіра. – Удень місто здавалося насичене золотом, а тепер забарвилося в багряне, рожеве, відтінки червоного.

- А ці будівлі! Ви помітили, як упорядкований Вітар. Усі вулички вибудовані рівними лініями, а будинки виконані в схожому архітектурному стилі, - захоплено розглядав панораму міста принц Гутоса, - ми – дварфи високо цінуємо майстерність роботи з каменем. Але оце… - Ріно пальцем вказав на будівлю, що височіла над іншими. – що воно таке?

- Це – Храм Світла. – Відповів Трохим. Він був одним із титанів, що допомагав лицарям облаштуватися в місті.

- Чого ж тоді він виглядає, як…

- Не варто, - зупинила дварфа Камаш, - ми й самі бачимо. – Обличчя дівчини вкрилося рум’янцем.

- А, - знітився Трохим, - це ідея нашого головного будівничого. Він називав це стилем «Хай Так», здається. Але, можливо я зробив помилку в другому слові.

- Упевнені, що не в першому?

- Ріно, може годі? – Ледь стримуючи сміх, запитав Ельдор.

- Це промінь світла, що виходить з Девіора, тому основа будівлі ширша, а вершина така округла.

- Он воно що? Це ви так дітям пояснюєте, що воно таке? – Не вгавав дварф. – Мабуть, ваш головний будівничий, чи як його там, має дві ліві руки… а інші дві ростуть звідти, де мали б починатися ноги.

- Ви цитуєте нашого володаря? – Здивувався Трохим. – Він те саме казав, коли побачив Храм.

- Ваш володар – дуже мудрий. Ну гаразд, розкажіть, будьте ласкаві, більш детально про решту будівель.

- О, залюбки. – Зрадів титан можливості презентувати столицю важливим гостям. – Бачте в самому центрі Вітару знаходиться будівля, що схожа на перлину?

Лицарі поглянули на скляну споруду, що мала форму півкулі.

- Це, мабуть, Палац володаря? – Запитала Ельвіра.

- Ні, - заперечив Трохим, - насправді це Гільдія Знань.

- Гільдія Знань? – Перепитав Ельдор. – Що це?

- Ну, - на мить титан завагався, підбираючи порівняння, - в Аріс-Атарі є будівля, що називається Радою магів. Гільдія Знань виконує ту ж функцію для нас, титанів. Наш народ не користується чарами, ми не народжені для цього. Але вивчаємо світ довкола, пізнаємо його закони, і використовуємо їх у побуті. Це називається наукою або знаннями. А речі та процеси, які ми користуємося – технологіями.

- Ви справді дивовижні. – Вигукнув Ріно.

- Що ж, дякую Вам, пане. Ви також цікаві нам, адже відрізняєтеся від того, до чого ми звикли. Довкола Гільдії Знань ви можете бачити шість будівель, про які вам також варто дізнатися. Отже, он та, - Трохим вказав на споруду, ліворуч від Храму Світла, - Університет. Місце, де ми пізнаємо науки та отримуємо знання. Він є невід’ємною частиною Гільдії Знань. Наступна будівля – Стадіон. Бачите наскільки вона більша від решти, що оточують центральну споруду? Усе тому, що Стадіон має вміщувати в собі усіх жителів Вітару.

- Але навіщо? – Запитала Камаш.

- Бо тут ми проводимо різноманітні святкування, змагання та народні збори.

- Зрозуміло.

- Ми зараз знаходимося у Світлиці. Так називається місце, призначене для проживання поважних гостей і послів інших держав. Як ви вже зрозуміли, ця будівля входить до архітектурної шістки Першого кола, за яким, аж до міських мурів пролягають будинки містян, ярмарки і шинки.

- А що це за будівлі? – Ріно глянув у інший бік. Праворуч від храму стояли ще дві величні споруди.

- Це Сентар, він же Палац Мудрості. У нім відбуваються засідання Віче. І завтра вам доведеться його відвідати. А поряд – Резиденція володаря.

- То он де живе правитель Вітару! Але його маєток не надто виділяється на фоні решти. Як так? Більш того, він дуже схожий із Сентаром, Університетом і Світлицею.

- Вітар, це земля народу. Світозар наш володар, але його рішення не одноосібні. Він має враховувати думку та позицію Віче. Більш того, були випадки в нашій історії, коли рішення старійшин відміняли укази володаря, і той мав змиритися.

- То Вітар – не монархія в її звичному стані. – Мовила Каріна.

- Саме так. Тому завтра вам доведеться бути вкрай переконливими, бо слухатиме вас не лише Світозар, а й більше сотні старійшин.

- Буде не легко. – Підсумував Ельдор. – У нас, ельфів, схожа модель правління, але останнє слово залишається за королем.

- У Вітарі це працює інакше.