«Тиждень Каріна та Леонард провели в дорозі від Ніоміддісу до Аріс-Атару, проскакавши кілька сотень кілометрів, і залишивши позаду ріку Ченлі, місто Ніолу та оминувши фортеці Ніара, Арчі, Арлара, Арміддіс та Атуво.
Спочатку вони були вражені величчю західного мосту. Поєднання каменю, дерева та металу в умілих руках майстрів і архітекторів просто заворожувало. Над стрімкими водами Аріс-ханлі на масивних прямокутних опорах, немов струна простягалася білокам’яна переправа завширшки дев'ять метрів та завдовжки понад тринадцять кілометрів. Через кожні пів кілометра подорожніх зустрічали мармурові Охоронці Орденів зі стягами королівств, царств та країв. Першими були величні дракони, далі грифони, фенікси, кораблі, щити, бойові молоти і сокири, дерева, олені, зірки, філіни, мушлі, сонця, блискавки, стріли, арфи, мечі, черепи, булави, змії, гідри, леви, шторми, вовки і, нарешті, єдинороги.
А потім були ворота із золотим щитом на верхівці і біла кам'яна стіна, за якою… вирувало життя. Представники різних рас і народів вільно проходжувалися численними вуличками Білого міста, які то сходились, то розбігались, перетинались і заплутувались, перетворюючи Аріс в чепурний мурашник. І чим ближче до вершини гори, тим величніші, розкішніші ставали будівлі, маєтки і храмові комплекси.
Споглядаючи усю цю велич і красу, прибулі вершники, ніяк не могли збагнути, як таке могутнє місто уже стільки років не здатне здолати Чорну Цитадель, котра простягла свої довгі пазурі в усі кутки Орекхану?!
В якості притулку їм були запропоновані просторі покої легендарного Палацу П'яти Володарів, котрі владарювали в Орекхані в Добу Володарів.
Там Каріна і Леонард провели ще два дні, споглядаючи красу міста-столиці і очікуючи на прибуття інших запрошених. І за цей час ніхто жодного слова не проронив щодо причини їх перебування в Арісі.
Нарешті, настав той день, коли вони були запрошені до Палати Радників[1].»
(«Літописи Вогню»)
Аріс-Атар. Палац П’яти Володарів. Палата Радників. Рік 106 Доби Війни, 10 день третього місяця весни.
На третьому поверсі Палацу П'яти Володарів знаходилась Зала Мудрості – приміщення, де були трони Володарів. Зала була настільки великою, що займала цілий поверх. Завдяки теплому клімату Аріс-Атару, вона мала відкриті галереї колон і широкі балкони. Лише з північної сторони була збудована повноцінна кам'яна стіна, без вікон та дверей. Уся зала була оздоблена білим та рожевим мармуром, а масивні колони прикрашали гірлянди із квітів, привезених із різних земель Орекхану.
В центрі зали розташувався невеликий фонтан, оздоблений статуями водних жителів і риб.
Трони Володарів знаходились на підвищенні, до якого вели сім сходин і складали з ним єдине ціле, бо були витесані з величезної брили мармуру. Кожен із них був оздоблений золотими рослинами і птахами, а на спинках красувались золоті єдинороги.
Проте зараз вона була пуста. Доба Володарів минула і настали зовсім інші часи.
А двома поверхами вгору розташувалась Палата Радників. Її розміри були вдвічі меншими від Зали Мудрості і займала вона лише частину поверху. В центрі палати стояли два десятки дерев’яних крісел, розставлених квадратом. Всередині цього квадрату знаходилась велика металева чаша для вогню – символу мудрості та доброзичливості. Чаша вмостилася на масивній кованій ніжці з гравіюванням тварин, птахів і рослин.
Поряд з кожним кріслом стояла металева підставка, куди вставляли військовий стяг або прапор монархії. Стіни Палати теж були завішені гербами земель Орекхану.
Але і ця Палата залишалась пустою до сьогодні. Адже, кому потрібні радники, коли немає володарів?!
Біля дванадцяти крісел стояли прапори держав. Три належали ельфам, два – дварфам, п’ять – людям і два – Аріс-Атару. Вісім крісел залишились порожніми.
- Ми раді вітати всіх вас в величному Аріс-Атарі та легендарному Палаці П’яти Володарів! – Із одного з крісел підвелася рудоволоса сіроока жінка в білій мантії, оздобленій золотими і срібними рослинними візерунками. Її голову прикрашала пов’язка із перлин з невеликим діамантом. В лівій руці вона тримала срібний посох – символ могутності шанахші.
- Мене звуть пані Ара, сьогодні я представляю Раду Магів та її Голову, Архімага Ірбіса. – Жінка вказала рукою на полум’я, що горіло в центрі. – Цей вогонь не запалювали вже понад століття, з того часу, як закінчилась Доба Володарів. Те, що сьогодні він палає, є символом надії, яка зігріває наші душі і переповнює серця. Надії на мир та свободу.
З сусіднього крісла підвівся чоловік в такому ж білому одязі і з посохом у руці.
- Я – пан Барс, член Ради Магів і заступник Голови Ради, пана Ірбіса, вітаю вас тут, у Палаті Радників. Усі ви були зібрані наказом Ради Магів для виконання надважливого завдання. – Шанахші зробив паузу, і оглянув присутніх. – Нами була створена Палата Аналітичних Досліджень, котра займається пошуком засобів і методів, необхідних для завершення війни. Серед об’єктів дослідження, Палатою було виявлено пророцтво, яке повідомляє, що допомогти нам у війні проти Ер-Дівона можуть жителі Затуманних земель.
Сказані слова по-різному вплинули на присутніх та змусили оживитись.