Назад додому
Кіра проснулася рано. Десь о п'ятій-шостій годині. Коли вона сіла в поїзд то переважно дивилася в вікно. Вона роздумувала над усім що буде. Думки відділяли її від реальності і вона наче розкладала спогади в голові по полицям. Найбільше її тривожила згадка про те що вона скоро їде до батька, бо вона давно його небачила і загалом їй важко говорити з ним після того що він зробив. З часом ця напруга спала її мучали думка як все відбуватиметься. У кожно з нас є свої переживання і проблеми тому ми навіть не помічаємо як ми змінюємося. Людина змінюється від ставлення до неї, від шрамів і способу життя. Ніхто не знає про що пройшла та чи інша особа, знущання і образи ламають її. Дуже легко втратити а повернути майже неможливо. В цьому світі або ти ідеш за системою і сидиш склавши руки, або робиш все щоб забезпечити свої інтереси та все що тобі дороге.