Заплутаність
Зранку дівчинка вирушила в подорож невідомості. Дорогою до вокзалу Кіра спала а в поїзді обдумувала все сказане вчора. Чому Крило так поступив? І що на неї чекає там. Кожен ризик, кожен крок. Вона дивилася в вікно і думала про все що може відбутися, я не зробити дурниці. Прибувши вона дорогою дивилася на краєвиди дорогою до будинку і думала. Вона заплуталася і незнала що робити. Вона крокувала на осліп в невідомість, без ліхтариків чи провідників. Кіра пробувала знайти вихід, але нічого не виходило. Настала ніч коли їй мала приснитися міс Емма. Коли вона порину в сон в новій кімнаті то побачила той сад. Там сиділа вона. Дівчинка підійшла і сіла на знайомий їй стілець.
— Привіт Кіро, ти заплуталася в собі? Знаєш нетреба себе винити в тому що незмосла зробити, і уникати від того, до чого причетна. Скажу тобі так, тобі потрібно відпочити і не думати про ризики, бо їх немає поки. Але в тебе скоро з'явиться плимінниця, тож дивися за нею. В тривоги нехай зникнуть.
Потім дівчинка прокинулася задумали над словами добряче.