Розділ 4

Деякі рани не загоюються

Прокинувшись вранці Кіра знову пішла до школи. Кирило всеж написав заяву на Катю. Дівчинку ж подруга почала бомбити і робити таке, що їй здавалося, що та її вб'є. Тож як тільки та дісталася додому відпочила від уроків і катіних нарікань. Після того як зробила уроки і пов'язала, вона подзвонила Алісі і вони добряче порозмовляли. Під чаз розмови з найкращою подругою їй подзвонила Катя з притензіями, і вони дізналися те що дівчинку змусило повернутися до старих шрамів на душі, і вона вирішила точно поїде. Кіра не витримала і написала всім — " Дзвоніть мені скільки хочете, пишіть що хочете, я ненавиджу це все. Скоро я їду. Мені треба побути одній, якщо мене не знайдуть, то я хотіла того сама. ". Дівчинка вимкнула телефон і пішла на вулицю в улюблене місце. Вона стала спершись на стовб. І говорила до себе:

— Чому? Чому надімною так знущаються? — в неї потекли сльози. — Що я не так роблю? Можливо я перестала звертати увагу на свій стан, свої емоції? Я просто ховаю свої почуття за маскою.

Кіра витерла сльози і пішла в будинок. Вона довго не спала, заснула десь опівночі, коли пісто вже мирно спало. Її мучали різні думки минулого, переживання, втрати. З цим вона заснула в сльозах, і їй знову снилися кошмари. Вона вже невитримувала такого тиску, і хотіла просто зникнути. Вона пообіцяла собі, що розбереться зі своїми проблемами коли поїде за тисячі кілометрів з міста.