Літо з пригодами

Розділ 2

Школа не закінчується

Кіра ліниво встала і вимкнула будильник. Їй треба було іти в школу, місце яке вона ненавиділа понад усе, бо там над нею погано жартують, оброжають. Але незважаючи на це,вона має друзів і хлопця. Його звати Кирило, він підтримував і допомагав їй, він прийшов до їхньої школи рік тому, він старший за неї на рік. І не зважаючи на все що сталося між ними, вони довіряють один одному багато чого.

Зібравшись до школи, Кіра попрощалася з мамою і пішла в місце яке принесло їй багато негативних спогадів. Відбувши уроки вона з полегшенням прийшла додому і мати підійшла і промовила:

— Ти їдеш до сестри на деякий час, допоможеш їй з плимінницею і заодно друзів знайдеш. Виїзд наступного тижня.

Дівчинка сиділа і не могла повірити, вона їде з відци за сотні кілометрів. В іншу область. Зі Львова до Вінниці далеко їхати тому це час коли вона може багато чого обдумати. Але як це сказади подругам? Кирилу? Врешті решт найкращій подрузі Алісі?

Аліса— це людина яка стала як сестра Кірі. Вона довіряє їй і не сумнівається в ній ані на крок. Але як їй розповісти? Як не образити чи розчарувати? Аліна їй дуже дорога, тому вона не може її втратити.

Роздуми тривали аж до вечора, дівчинка майже нізким не розмовляла, бо немала гадки як зізнатися, боялася негативної реакції. З цими роздумами вона заснула і спала до ранку одним сном.

Емелін

Подобається

#581 в Молодіжна проза
#146 в Підліткова проза

У тексті є: у вир з головою

Відредаговано: 14.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись