Літо, яке я маю забути

Розділ 19

Рік пройшов, мов швидкоплинний вітер, що розвіяв старі рани і приніс нові надії. Анастеша ступала рідною землею, вдихаючи знайомі аромати і звуки, які колись здавалися такими далекими.

Вулиці міста зустрічали її теплом і тінню спогадів, що плелися між сучасністю і минулим.

Вона відчувала: за цей рік змінилася не тільки вона, а й світ навколо.

У серці вже не було того болю, який колись роздирав її на частини. Замість нього — спокій і твердість, здобуті через боротьбу.

Але попереду чекало нове випробування — повернення до тих, кого вона залишила і хто тепер дивився на неї іншими очима.

Вона знала: цей шлях не буде легким, але тепер вона готова — не боятися, а крокувати вперед.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше