Літо, яке я маю забути
Розділ 15
Після переїзду до Варни Анастеша шукала роботу, щоб мати змогу самостійно жити і відчувати себе вільною. Її шлях привів до маленького, але популярного бару неподалік набережної — місця, де збиралися місцеві й туристи, де часто звучала жива музика і вечорами вирувало життя.
Власником бару був Дмітрий — чоловік із суворим поглядом і глибокою історією, який давно покинув минуле, але воно знаходило його знову і знову.
Анастеша впізнала його з першого погляду: це був той самий Дмітрий, колишній чоловік тітки Влади. Їхні погляди зустрілися — і в повітрі знову повисла напруга, яку важко було ігнорувати.
— Ти тут працюватимеш, — сказав він коротко, але без зайвих слів. — Все просто: чесність, працьовитість і повага.
Анастеша кивнула, намагаючись не показати здивування. Вона розуміла, що ця робота — не просто спосіб заробітку, а випробування.
В барі був і Дмитро — син Дмітрія. Молодий чоловік з яскравими очима і впевненістю, яка одразу привернула увагу Анастеші.
Вони кілька разів випадково зустрілися поглядами, і в її душі пробігла дивна хвиля — поєднання цікавості і тривоги.
Минуле, яке вона залишила за спиною, знову набирало обертів, обіцяючи нові виклики.
#6120 в Любовні романи
Відредаговано: 19.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
