3

А тим часом Дмитро таки зумів налагодити відносини з Ілоною. Він і далі ставився до неї як до рідної сестри. Але тепер, з ним можна було хоча б поговорити принаймні.

– Тобі не здається, що Вад дуже змінився? – спитав він Ілону, коли вони сиділи за обідом.

– З чого ти таке взяв? – витріщилася на нього жінка. – Звісно, він не такий як ти.

– Та я не про це. Я про інше. – продовжував Діма. – Він якийсь не такий. Амбітний, гордий, скупий.

– Бо дбає про себе. А не так, як дехто. – відповіла Ілона. – Та скільки його пам’ятаю, він робив як ішак. І вчився. От вибився в люди. А що в ньому може бути не так? Молодий, красивий, розумний. І не лише.

Від коли Дмитро змінився і став працювати по дому і сумлінно ходити на роботу, Ілона почала що раз все більше «піднімати хвіст». Раніше, навіть коли вони сварилися, то вона б так з ним не поводилася. А тепер уже зовсім все змінилося.

На перший погляд все стало на свої місця і в молоду сім’ю повернувся мир і гармонія. Але насправді було далеко не так. Але воно було гарно скрито. І ніхто тепер не говорив ні слова про те, що там творилося.

Дмитро змінився, став податливим, добрим, спокійним. Він все більше і більше старався догодити вдома. А дарма. Це більше ніхто не цінував.

Ілона з нього шнурки вила. Говорила йому в очі все, що лише хотіла. Бо бачила, що він нічого їй не зробить. Діма лише лупав очима і тихо сприймав усе як належне. Іноді ще щось відповідав. Але в більшості просто промовчував.

На людях, що правда, вони були прекрасна молода пара з дитиною. І все в них добре. І вони такі люблячі і ніжні. А вдома реальність мінялася й Ілона могла сказати своєму благовірному все, що лише хотіла. Або навіть прикласти руку. Але такого, що правда, не було. Бо не було потреби. Той і так все сприймав як настояний раб. А вона і не скривала того, що саме так з ним і поводиться.

А от все, що стосувалося Влада – то була річ свята і не обговорювана. Навіть дитина, про котру вже Дмитро знав, що вона не його дочка. Це теж було табу. Вся влада в дома була в руках Ілони. Вона навіть не розуміла яким чином все так складалося. Але їй це лестило. І міняти нічого вона навіть не думала.