3

З Владом Діма познайомився давно. Ще в першому класі, коли він малий шибеник чіпляючись до всіх, підбігав і обхоплював ззаду за шию і тиснучи вагою кидав на землю. Багатьом це явно не подобалося. Але він вмів гарно бігати. Тож відступ був завжди забезпечений. А там всі забували про це. І так йому сходило з рук.

Але з Владом таким номер не зійшов. Влад, хоч бігав погано, зате пам'ять мав дуже добру. І не догнавши кривдника відразу, почекав, коли той повернеться до класу. А тоді і підійшов аби вияснити ситуацію. Влад хоча і був сором’язливим. Але терпіти знущання над собою не хотів. Тому він запропонував Дімі вибачитися і більше такого не робити.

Однак, Дімка, впевнений у своїй перевазі, просто посміявся з хлопчини при всіх. А коли той повернувся аби відступити, захотів провернути свій трюк і ще раз. і тут він попав. Бо Влад зловив його за руки і не даючи йому відступитися, коли падав, впав просто на Дмитра.

Але Діма був драпіжний. Тож вирішив в любий спосіб не дозволити себе обламати. Тому, коли Влад нарешті почав підніматися, ухопив його за ногу і потягнув на себе. Така як Діма тренувався у свого дядька – каратиста, то прийоми знав. Але використовував їх не за призначенням. Тож розплата мусила таки прийти. І вона не забарилася. Влад вириваючи ногу аби встати, почав сіпатися. Але хватка Дмитра була правильна. Тож Владові нічого не залишалося як лише приземлитися назад. Але вже на свою п’яту точку. І тут вийшло дещо з того, що не входило в плани Дімки. Влад ще раз сильніше потягнув ногу. А тоді сильно розслабив. І от черевик приземлився Дмитрикові просто на ніс.

Спеціально це було чи Владові просто повезло, ніхто не знав. Але такий підхід до справи швидко остудив самого троля. І Дімка з крокодилячими сльозами подався скаржитися до вчительки. Звісно, Влада тоді на сварили. Але разом із тим всі знали, що хлопець був не винен. Тож справу швидко замнули. А після того Діма з Владом подружилися.