6

Сон був поганим. Владові снилися якісь жахіття. Наче його кинули кудись в якусь яму до монстра, котрий мав собі з нього зробити трапезу. Жах, який навіяв сон, не міг розійтися навіть тоді, коли хлопець прокинувся.

– Заспокойся! – шепотом говорила Наталі тримаючи його голову руками. – Все добре! Заспокойся! Я тут, поруч! А тепер лягай. Лягай. І спробуй спокійно полежати.

Влад відкинувся на подушку. Поруч лягла і Наталі. Вона тримала його за руку. І це трохи заспокоювалося і розвіювало по малу той страх, який навів на нього сон. Влад потроху заспокоювався і почав дрімати. Дуже скоро він поринув у здоровий сон. Але то тривало не довго. Дуже скоро приємний, світлий сон знову перетворився на нічний жах.

Знову він втікає по лісі від якогось чудовиська. І знову його наздоганяє щось страшне. Влад уже відчуває, що втрачає сили. І от нарешті він вибігає на галявину. Але чує, як ззаду ричить потвора, що гониться за ним. Він біжить полем, по високій траві, котра йому майже до пояса. І вже геть паде з сили.

Аж раптом перед собою Влад бачить глибоку прірву. А в той самий момент потвора вже майже поруч з ним. І вона ось-ось схопить його аби пожерти. І раптом Влад падає в ту глибоку, чорну прірву. Так закінчується сон.

Він знову пробудився. І знову те саме – він весь мокрий. Все чоло вкрите холодним потом. Який же має бути сильний страх аби аж виступив такий рясний піт. Але зараз хлопцеві не до того. Він просто лежить з розплющеними очима і роздивляється навколо.

А навколо ліжка бігають всі його рідні. Вони чогось метушаться, кричать, плачуть. Одна лише Наталі мовчки шукає в його шафі речі. Влад пробує поворухнутися. Але марно. Він наче приклеєний до ліжка. І сказати нічого він теж не може. Ніби йому губи склеїли клеєм.

Він все бачить, все розуміє, все чує – але сказати нічого не може. Не може поворухнутися. Або дати бодай якийсь знак.

Він чує, як сестра комусь дзвонить і каже, що Влад Білохмарський помер. Стоп, та це ж він. Як помер! Ні, не може бути! Лише голос Наталі, десь з глибини каже:

– Може! Я не могла тебе захистити. Не змогла допомогти.

Він переводить погляд на дівчину і бачить, що вона дивиться на нього і вони наче б то можуть розуміти одне одного читаючи думки.

Але раптом в кімнаті з’являється оте чудовисько, що гналося за ним по лісі. Воно гидке, бридке, майже безлике, без форми і будь-якої матеріальної фігури. Це щось таке настільки бридке, що Влад намагається підвестися. Але не може і знесилений, знаючи, що допомоги не буде, чекає свого страшного кінця.

Ось воно наближається до все ближче, відкриває свою пащу з якої вивалюється здоровенний розділений на кінці,я к у змії, язик. Вся паща покрита зубами, як у акули. У нього по троє очей, і всі вони різних кольорів. А тіло наче тіло жаби, або ящірки. Чи навіть змії.

Потвора все ближче наближається до ліжка. Ось-ось вона вхопить Влада і почне терзати. Він пробує закричати, надриваючи в середині себе всі органи. Але нічого не виходить. І найстрашніше те, що це ніхто не бачить. Всі ходять по кімнаті але не бачать потвори. Лише він один. І напевне Наталі.

Ще мить і він опиниться в пащі цього демона. Влад закриває очі. Він наляканий. Але нічого не стається. Він знову відкриває очі і бачить як на дворі вже сіріє. Це був лише сон. Другий сон за ніч.

Поруч мирно спала Наталі. Дівчина тихо, рівно дихала. І лише зрідка посмикувалися її закриті очі. Вона теж щось бачила.