Того дня Влад позбувся не лише псевдо друга. Ілона пильно спостерігала за сценою. І її зацікавили, чому саме в момент, коли Дімка почав стібатися з Наталі, Влад його поставив на місце. Міг же і відразу. Або принаймні швидше, поки ще мова не дійшла. Чого так довго чекав?
Ображений Діма їй багато чого розповів на наступний день, коли Ілона «чисто випадково» зустрілася з ним в місті. Ну, звісно, він ображений, принижений, злий. Тому міг домалювати бозна що. Але ж дещо з того всього таки правда. А правда полягала в наступному.
Між Наталі і Владом справді була міцна дружба. Ні, це важко назвати якимись стосунками. Це швидше, як би брат і сестра. Або двоє друзів. Чи навіть, краще сказати, дві подруги. Оце воно, щось середнє. Однак, Наталі ні з ким не зустрічається, хоча і дівчина вона просто вау.
Вони обоє багато читають, вчаться, ходять в бібліотеку. І Влад все встигає. І знаходить час. Дивно, адже, іноді він не мав часу аби вийти погуляти вечором. Більше того, ці двоє назбирали за семестр більше грамот аніж дехто за все життя.
Ясна річ, пояснити це можна. По перше: Влад таки вчиться. І нічого дивного в тому, що йому нарешті вдалося добитися свого нема. По друге: в Наталі тверді батьківські плечі. І це теж цілком відкрито і зрозуміло. Хоча ті на нагородженні теж робили величезні круглі очі, що вони не знали нічого. Аж дивно.
А ще, ці двоє дуже цікавляться містикою. Аж надто дуже. Ну але то ні про що не говорить. Принаймні Ілоні. Але висновок дівчина таки зробила – причиною такої різкої зміни є ота розумна білявка. І ніщо інше.
#1801 в Любовні романи
#409 в Короткий любовний роман
#170 в Молодіжна проза
перша любов, зрада віра перешкоди, розчарування містика життя
Відредаговано: 21.11.2024