Влад довго терпів різні підколи з боку Дмитрика. Хлопець старався завжди поступитися своєму, так би мовити, псевдо другові. Він не хотів сварки. Бо ж вони і жили неподалік, на одній вулиці. І так тривало вже довгий час.
Але прихід Наталі розірвав це павутиння. Справа в тому, що ще від самого початку, коли дівчина лише прийшла до їх класу, Дімка почав проявляти до неї знаки уваги. Але безрезультатно. З часом він знайшов собі нову «обраницю серця» і про свій невдалий початок забув.
Але коли хлопець побачив, що Влад з Наталі стали просто прекрасними друзями, він пригадав собі, як дівчина жорстко поставила його на місце перед всіма. Це аж ніяк не радувало око егоїстичної його натури. Тому він і почав підсміюватися з Влада. А перед самим Владом почав наговорювати різне на дівчину.
За задумом Дімки, чистоплотний Владик не зможе дружити з такою дівчиною, якою він описував йому Наталі. Але це чомусь зовсім не вплинуло на хлопця. Більше того, Влад і Наталі стали ще сильнішими друзями.
А от Дімка одного, не дуже доброго дня, зустрівся з кулаком Влада. Такого «дружнього поцілунку» він не очікував від хлопця. Тому спочатку навіть не міг рота розкрити. А почав приходити до себе лише тоді, як Влад вже пішов.
Звісно, що він про це не сказав нікому ні слова. Але з того часу шукав нагоди аби якось помститися. І нагода прийшла сама.
Вони всі великою компанією поїхали в ліс відпочивати. Влад раніше не їздив. Але цього літа приєднався до всіх. Старі мотоцикли з гуркотом мчали польовими дорогами, несучи своїх вершників подалі від цивілізації і по ближче до природи.
Того дня Діма красувався на новому байку. Батьки мали магазин, тож могли дозволити своєму дорогому синочкові новий (ну як новий) байк, на відміну від решті, які крутили гайки старим іжам і явам.
Від самого початку відпочинок не зайшов. І начебто ніхто ще не сварився. Але всі якісь були не такі. Словом, щось нависало над всіма, наче чорна-чорна хмара на горизонті перед зливою. І от вдарив грім.
Дімка, як завжди почав викидати свої жарти, постійно зачіпаючи Влада. хлопець довго мовчав. Він спокійно разом із іншими хлопцями збирав хмиз аби запалити багаття. Але коли Дімка почав жартувати з Наталі, Влад не витримав.
– Заткнися нарешті! – крикнув він.
– А що, щипає? – уїдливо засміявся Дімка. – Ой, та ти такий святоша, а вона така….
Він почав перелічувати «яка там вона». Але не встиг, бо гарний потиличник прийшовся йому аж надто не смачно.
– Я тобі сказав – закрий писок! – гаркнув Влад.
Такого не очікував ніхто. Всі стали, чекаючи що буде далі. А далі слідував ще один. Але вже важчий. Влад відійшов. Він заспокоївся а тоді сказав:
– Ще раз пискнеш і я тебе тут поховаю!
Дімка спочатку побував щось відповісти. Але справи його не йшли. Він повністю вибитий з колії. Тому почав нести якісь дурниці, що мовляв «ти ж мені друг, як ти таке можеш» і ще щось в такому роді. Але на все це своє плетиво почув різку відповідь:
– А який ти мені друг? Ти ним ніколи не був! Так що заткнися!
#2381 в Любовні романи
#553 в Короткий любовний роман
#241 в Молодіжна проза
перша любов, зрада віра перешкоди, розчарування містика життя
Відредаговано: 17.12.2024