1

– Може погуляємо сьогодні? – спитала Ілона.

– Хіба що як смеркне. – відповів Влад.

– Маєш багато роботи? Може б я…

– До години одинадцятої буду готовий. – твердо відповів хлопець, обірвавши на пів слові пропозицію дівчини, яку вона хотіла висловити.

Влад встидався просити в когось допомоги. Ілона знала про це. Звісно, знала, що таке не лише ображало його. Він відучував себе слабким, коли йому пропонували якусь допомогу.

Одного разу Влад навіть сказав: «хочеш мені допомогти – піди замість мене на контрольну, котру я не знаю. А те, що ти мені пропонуєш як допомогу – я і сам можу зробити. Навіщо мені тоді твоя пропозиція»

Він був правий. Суть допомоги полягає в тому аби зробити щось для людини, що вона не може зробити сама. А не аби просто показати «який я он класний і добрий до тебе». Шкода, що багато хто про це не думає.

Люди думають, що зробивши якусь дрібницю один раз – вони потім отримують право на довічне визнання своєї заслуги з боку тієї людини. І це лише погіршує ситуацію. Бо принижує.

Ілона знала, що Влад не любить аби йому пропонували допомогу. Знала. Але вона хотіла бути доброю. Але для чого? Хіба він цього хотів? Навіщо людині давати те, що вона не хоче? Або показувати свою лояльність, якщо це не так дуже і правда?

– В одинадцятій я буду готовий. – сказав Влад і повернувся аби рушити додому.

Він пішов. А Ілона дивилася йому в слід і не могла зрозуміти, що би могло так змінити цього такого тихого, чемного хлопчика, котрого всі мали мало не за відсталого.

Влад змінювався на очах. Він, наче, скидав з себе стару шкіру, як змія. Або линяв як лисиця на зміну пори року. За кілька місяців хлопець зробився геть іншим. Зовсім не таким, як був ще пів року тому. І це в якійсь мірі лякало Ілону. А що як він справді закоханий в Наталі?

Ні, ні, ні він на таке не здатний. Влад не вміє брехати! Він може щось сказати образливе. Це можливо. Але обманювати, скривати, водити за ніс – це не його. Він надто білий аби так себе вести. Адже, він ніколи ні з ким не гуляв. Він взагалі ніколи, майже, не виходив. Він просто не вміє бути дволичним. Це вона, Ілона, просто судить усе, дивлячись на інших.