6

– Про що ти думаєш? – перебила нарешті тишу Ілона.

– Про небо. – відповів Влад. – Бачиш скільки там зірок. І всі вони видні нам лише в ночі. От мене і цікавить – а що там є. Адже, якщо зірка це подібне світло, як наше сонце – то там має бути якась земля.

Дивак. Їй богу дивак. Прийшов на побачення а думає про марсіан. Але Ілона змовчала.

– Краще розкажи як на морі! – почала вона переводити розмову в інше русло.

– Класно. Але … – і Влад замовк.

– Але що?

– Ні, нічого. Просто свої проблеми. Вибач, що я почав про зірки… В мене в дома деякі проблеми. А я не знаю як тому зарадити.

Це був розпач. Навіть не гнів. Не образа. А розпач. Валилося те, що було для нього найдорожче – сім’я. І це почуття було не підробленим. Він справді був пригнічений.

Ілона на якусь мить навіть почала картати себе за те, що потягнула його з хати в той самий момент, коли йому можливо варто побути самому. Або принаймні з тими, хто його зрозуміє. Дівчині стало шкода Влада. А знаючи його, вона шкодувала, що в такий важкий для нього момент вона вибрала для з’ясування стосунків. Справа відкладалася на невизначений час. А поки що аби відволікти його від обтяжуючих думок – Ілона почала розповідати якісь дурниці. Влад слухав, не перебивав. Іноді вставляв якесь слово. І далі мовчки слухав.

Вони довго сиділи так. Він слухав – вона розповідала. Все не як в нормальних людей. Але обох влаштовувало.

– В тебе розходяться батьки? – раптом спитала Ілона.

– Звідки ти про це знаєш? – насторожено відповів питанням на питання Влад.

– Чула. Та може ще не все так однозначно. Може все ще вляжеться. Так буває. А он мої як сварилися були. І що? Потім помирилися. Далі живуть собі. Не бери так дуже близько до голови.

Ілона була дещо реалісткою. Вона, як і кожна дівчина, любила і романтику і ніжність. Але втрачати голову від чогось – це вже занадто. Щоби не сталося треба йти далі. Бо інакше людина просто пропаде.

Вона говорила правильною. Але чи правильно її розумів Влад. Адже, так часом буває, що людина говорить добре. Можливо навіть переживає про те, що відбувається. І хоче якнайкраще пояснити але її не розуміють. І виглядає ніби байдуже. І вона просто так говорить. Аби заговорити.

А як сприймав її Влад. Це залишалося загадкою. Він ніяким чином не скаже. І це погано.