7

Між тим Влад і Настя продовжували свою роботу. І їм це подобалося. Бо крім того, що вони зроблять добру справу, крім того, що здивують приємно маму – вони ще й мають час наговоритися. Бо інколи й нема за цілий день такої нагоди. Або настрою. А сьогодні він як ніколи є. От і діляться одне з одним своїми секретами.

– Ти знаєш, Владику, – сказала Настя, – ти надто стриманий як на хлопця. Ілона не погана дівчина.

«О так, Ілона. І звідки вона про це знає? – міркував Влад. – Адже я їй ніколи особливо нічого не встиг розповісти про це».

– Ми нині разом пасли. Вона питала про тебе. Ви мали їхати купати. Це правда?

– Мали. – відповів Влад.

І пригадав собі той ранок, коли вони домовилися що поїдуть на ставок. Але потім падав дощ. І так все залишилося лише в мріях.

– Запросив би ти її був на побачення. – вела далі сестра. – Ви були б класною парою.

«Та невже! – усміхнувся хлопець. – І звідки то ти така всезнаюча!».

– Ну чого смієшся – додала дівчина. – Ти давно на неї запав. І не кажи, що помилилася. Бо це так. І доречі, ти їй теж подобаєшся.

Дивно. Звідки така обізнаність. Звісно, вони між собою ніколи не скривали і про уподобання, і про смаки, і про друзів деякі секрети. Навіть, колись Жанна розказала була, як закохалася вперше в одного хлопця. Це було рік тому. Ну така собі перша симпатія. Але ж то одне. А це таки інше. Але тим не менше, вдав ніби пораду сестри уважно вислухав. Бо так вони робили зажди – давали одне одному поради і підтримували.

А між тим робота була завершена. І Жанна пішла до себе в кімнату. А Владик пішов на двір. Він зажди любив в літку бути більше на дворі аніж а хаті. Хлопець любив дихати свіжим літнім повітрям. І не хотів засиджуватися в чотирьох стінах.