Виплеснутий коктейль

Рута принесла на кухню тацю з пустими тарілками. Склала до мийки, заглянула до кухаря.

-  Володю, треба ще три порції салату «Цезар». Гості вирішили замовити замість «Мисливського».

-  Щоб тих багатеньких гостей, - почав Володя, але не договорив і узявся за приготування страви.

Білявка прекрасно розуміла колегу. Вечір видався скаженим. Гостей набралося десь два десятки, зайняли усі місця за столом у залі. Трьом офіціанткам доводилося збиватися з ніг, щоб забирати пусті тарілки та приносити носи страви та напої. Алкоголю йшло найбільше, певне, еліта прибувши з міста, вирішила погуляти. Правда, Рута упізнала також і багатіїв з Літок.

Та все це дрібниці. Рута ніколи не боялася роботи і такі банкети у «Галявині» влаштовували не вперше. Молода офіціантка помітила хижий та урочистий погляд Рустама, що сидів поруч з дядьком. Рута зрозуміла, що молодий  чоловік щось задумав, але не могла передбачити події.

Рустам почав чіплятися до неї одразу як побачив у ресторані,  але до цього були тільки натяки. Тепер Рута боялася, що можуть початися реальні неприємності.

Коли Рута знаходилася у черговий раз на кухні, туди завітала Тамара.

-  Руто, Рустам  сказав, щоб приготували «Блакитну лагуну».

-  Добре, - сказала Рута, - Володя приготує.

-  І ще… - дівчина замовкла, винне дивлячись на колегу.

-  Що?

-  Сказав, що це замовлення маєш принести йому саме ти.

Білявка, до якої зверталися, застигла на місці. Усередині тьохнуло, бо передчуття не обмануло. Вечір не міг закінчитися спокійно, якщо Рустам поставив іншу мету.

-  Я принесу, - тільки й відказала білявка, - нехай кілька хвилин почекає, доки приготується.

Через десять хвилин, узявши келих із блакитною рідиною, Рута вийшла у залу. Перед цим наказавши собі не реагувати на Рустама. Вона на роботі, тільки це важливо. Навіть якщо відколе щось дурне, треба бути вищою за подібне зухвальство.

-  Прошу,  - сказала Рута підходячи до хлопця, збираючись подати коктейль.

Той несхвальне поглянув на офіціантку, у темних очах спалахнуло невдоволення:

-  Щось ти загаялася. Офіціантки повинні бути більш прудкими.

-  Принесла, як тільки напій приготували, - відказала Рута.

Мить молодий чоловік дивився на неї, потім дуже недобре посміхнувся. Узяв Руту за руку і звернувся до присутніх.

-  Панове, хвилинку вашої уваги. Ви ж приїхали сюди відпочити, чи не так? Хто може забезпечити кращий відпочинок, як не молоденька, гарненька офіціантка?

Всі присутні поглянули на Руту, яка готова була провалитися крізь підлогу. Що Рустам виробляє? Як він… за що він так з нею?

-  Коротше, панове, забажаєте солоденького, звертайтеся до Рути. Але ви ж розумієте, це не входить до вартості загального меню.

Чоловіки дивилися на Руту, очі багатьох спалахнули цікавістю. Красива білявка не могла залишити байдужими багатіїв, що звикли викладати гроші за молодість та красу.

Рута хотіла відступити, але Рустам міцно тримав за руку.

-  Рустаме, відпусти, - тихо сказала дівчина,  - припини, щоб ти не задумав.

Хлопець ігноруючи слова білявки, нахабно обійняв за тонку талію та притиснув до себе.

- Але знайте, що я перший. От прямо зараз підемо до кабінету. Хоча якщо бажаєте поглянути…

Зухвалець не договорив, як Рута вхопила келих з коктейлем і з усього маху виплеснула в обличчя Рустама. Той від несподіванки чортихнувся і відпустив красуню, бажаючи витерти мокре обличчя.

Скориставшись цим, дівчина випручалася і побігла до виходу з кафе. Розгублена і присоромлена, дівчина хотіла тільки одного - втекти якомога далі. Не відчувати насмішкуватих та зацікавлених чоловічих поглядів. Грошові мішки у костюмах дійсно вирішили, що нею можна скористатися? Про це не хотілося думати.

Вибігши з ресторану, Рута влетіла в обійми Юрія. Не розуміючи що сталося, красуня вчепилася у нього відчуваючи, як обіймають турботливі чоловічі руки.

Юрій вже хвилин двадцять тупцяв біля ресторану. Знайшов заклад досить швидко, але коли спробував увійти, наче з-під землі виріс охоронець.

-  Перепрошую, але сюди не можна, - сказав холодним голосом.

На мить хлопець заклякнув, потім запитав:

-  Як так? Це ресторан чи як? Я - клієнт. Прийшов до вас.

-  Сьогодні у ресторані приватний бенкет. Звичайних клієнтів не приймаємо. Приходьте завтра.

Все це охоронець говорив ввічливо, але разом з тим ставало зрозуміло - не пропустить. Першою емоцією хлопця стала злість. Чого це його не пропускають? Та він зробить так, що забігайлівку закриють. Цього амбала звільнять.

Юрій стримався. Раптом його осяяло - можна ж використати силу грошей. Те, що діє завжди.

Хлопець поліз до кишені, бажаючи дістати тисячу гривень, як тут сталося непередбачуване. З ресторану вибігла Рута і не помічаючи охоронця, кинулася уперед. Виглядала дівчина так, що наче зараз мала б закотити істерику. Юрій буквально піймав красуню в обійми, не уявляючи, що сталося.