РОЗДІЛ 27. Другий день весілля — Дурна молода

Другий день весілля зустрів село дивовижною свіжістю. Нічна злива змила весь спекотний пил, залишивши по собі чисте, прозоре повітря з пахощами скошеної трави й лісу. Господині встали ще вдосвіта, бо на сільському весіллі другий день — це окрема культура частування.

Подвір'я вже було акуратно виметене, брезентове шатро підтягнуте, а на довгих столах сяяли свіжі білі скатертини. З літньої кухні на все село розливалися запаморочливі аромати: у величезних казанах томився червоний, наваристий борщ на свинячих реберцях, біля якого чекали своєї черги рум’яні, тільки-но з печі, духмяні пампушки, густо змащені часниковим соусом і кропом. А поруч мліла тушкована капуста з реберцями та домашніми копченими ковбасками, від одного вигляду якої паморочилося в голові.

Сільське весілля вміє відкривати друге дихання: підбадьорені гарячим борщиком, огірковим розсолом та соковитими м'ясними стравами, гості знову збиралися за столами, готовими до нової хвилі веселощів.

Згідно з давньою традицією другого дня — поправинами, на арену мала вийти не просто «Дурна молода», а ціла переодягнена парочка! Цього року роль комічного жениха взяла на себе Ніка, а от роль самісінької «молодої» дісталася Артему — головному затійнику нашої компанії. І треба віддати їм належне: вони підійшли до виконання своїх обов’язків із таким розмахом і театральною завзятістю, що подвір'я лягло від реготу ще до їхнього першого кроку.

Ще за пів години до початку Ніка з Артемом зачинилися в літній кухні разом із Катею та Златою. Коли ця парочка нарешті вивалилася на подвір'я, гості, які затишно вмощувалися за столами зі свіжими білими скатертинами, застигли з відкритими ротами.

На чолі цієї ходи йшли наші весільні музики: один на ходу вигравав запальну, жваву польку, а бубнар щосили лупив у бубон із тарілочками, задаючи ритм усій процесії.

Слідом за ними йшла Ніка в старій чоловічій кепці з величезною рожевою квіткою за вухом, у завеликому батьковому піджаку й із розкішними чорними вусами, щедро намальованими жирним маркером. Вона з гордим і поважним виглядом вела за собою «кохану».

А за нею, дрібочучи в гумових калошах, сором'язливо йшов Артем. На ньому тріщала по швах затісна біла мереживна сорочка, з-під якої кумедно стирчали його волохаті ноги. На грудях під тканиною пружно перекочувалися дві величезні рожеві повітряні кульки, на голові красувалася пожовкла прабабусина фата, а в руках він із гордістю тримав «букет» із величезного віника кропиви, перев'язаного червоною стрічкою.

Артем, стріляючи бісиками в бік Злати, яка вже хапалася за живіт від сміху, зображував вередливу сільську наречену й під музику робив губи «качкою».

— Увага всім платникам податків! — заверещала Ніка хрипким басом під гучний удар бубна, розмахуючи бляшаним відеречком. — Каса взаємодопомоги новоствореної сім'ї відкрита! Хто не здасть гроші на відбудову нашого спільного щастя — того моя молода особисто розцілує й відшмагає цією кропивою!

Подвір'я вибухнуло таким диким, оглушливим реготом, що кури знову розбіглися по кутках. Навіть найсуворіші сільські дядьки почали хапатися за животи.

Ніка з Артемом одразу ж улаштували справжній каральний рейд по столах. Вони підходили до кожного гостя, вимагаючи не просто «викуп», а й обов'язкову виплату «штрафної» чарки за вчорашній хліб-сіль. Ніка тримала бляшане відеречко для купюр, а Артем з поважним виглядом розливав із великого трилітрового бутля «секретний напій молодих», змушуючи кожного вихилити чарку за їхнє щастя.

Тим, хто намагався відкрутитися або скупився на гроші, Артем одразу ж тицяв під ніс солоний огірок як закуску, погрожуючи міцно розцілувати своїми витягнутими для поцілунку губами та відшмагати кропивою по плечах. Старше покоління червоніло, сміялося й слухняно вихиляло чарки, розраховуючись хрусткими купюрами.

Найбільша вистава розгорілася, коли вони дійшли до Злати. Артем, побачивши свою кохану, миттєво забув про роль сором’язливої молодої: він склав губи, загрозливо похитав пружними повітряними кульками на грудях і з пристрасним вереском «Ось вона, любов мого життя!» рвонув обнімати й цілувати Злату прямо через стіл.

Злата хапалася за живіт від сміху й намагалася відбитися, поки Ніка з суворим виглядом не вхопила Артема ззаду за пожовклу фату.

— Ану назад, безсоромнице! — загримала Ніка своїм басом, товкши його бляшаним відеречком по спині й відтягуючи від Злати. — Тільки заміж вийшла, а вже по чужих дівчатах гасаєш?! Не ганьби мені рід! Складай гроші у відро, а не лицяйся!

Подвір'я вибухнуло таким диким реготом, що навіть старше покоління втирало сльози, спостерігаючи, як «наречена» Артем пручається, а «жених» Ніка силою тягне його до наступного гостя.

Я сиділа за чистим, накритим новою скатертиною столом поруч із Микитою, спостерігаючи за цим цирком із повною насолодою. Яна разом із батьками за цей ранок навіть носа не висунула з гостьової хати — схоже, нічна злива та вчорашній публічний демарш Микити остаточно знищили їхні амбіції. Вони тихо збирали свої речі, готуючись до від'їзду.

Зате на подвір'ї розгорталася інша драма, яка прикувала до себе погляди всіх присутніх.

Матвій стояв біля самого входу в альтанку, притулившись спиною до дерев’яного стовпа. На його засмаглому обличчі застигла широка, щира усмішка. Він сміявся разом з усіма, але кожен його рух, кожен погляд були спрямовані виключно туди, де у кепці та з намальованими вусами гасала Ніка. Його очі буквально горіли від захоплення.

Але місцева Таня, зрозумівши, що її давній план «вхопити перспективного хлопця» в особі Матвія тріщить по швах, вирішила терміново діяти. Побачивши, як між ним і Нікою вже не перший день іскрить, Таня вирішила піти ва-банк. Вона вдягла ультракоротку сукню, наче зібралася на дискотеку, додала обличчю максимум удаваного глянцю і змахнула нафарбованими віями.

Граціозно підпливши до Матвія, вона показно поправила сукню, нахилилася до нього і солодко заговорила, манірно нависаючи над ним: