Розділ 3

"Друзі як окуляри: спочатку додають тобі розумний вигляд, потім стомлюють.

На щастя, іноді трапляються класні окуляри."

«Закохайся в мене, якщо наважишся | Jeux d'enfants»

Соня

 Пів дня валялись на пляжі та купались у морі. Все ж почуття голоду змусило повернутись до готелю. Я мріяла поживитись чимось легким. На щастя в готелі був ресторанчик і шведський стіл, який ми вже оплатили. Тому треба хоч використати цей all inclusive.  Вже зібравшись, я підганяла подругу, яка збиралася явно не просто поїсти.

- Інночко, давай швидше, у візитівці сказано, що обід до 16.00. А вже пів на четверту. Я страшенно хочу їсти. – Наче мої слова змусять її зібратися швидше.

- Соню, я вже готова, майже. – Вийшла з ванної, і стала взувати босоніжки.- Планую з кимось познайомитися. Я що, даремно приїхала у відпустку.

 - Ходімо вже. – Благала я і мій шлунок.

Нарешті, Інна вийшла з номера і ми прямували коридором. Я з надією, що встигну поїсти, а подруга - що знайде жертву. Крокуючи довгим коридором, ми пройшли повз номер, двері якого замикав хлопець, чим викликав гримасу в Інни. Вона озирнулася і пильно поглянула на номер і хлопця.

 - Щось не так? - Стурбовано запитала я.

- Та ні. – Самовдоволено відповіла. - Все добре. Ходімо.

Опинившись в ресторані, я відчула страшенний голод. Живіт благав про помилування, і я здалася. Пішла з тарілкою навколо столів, набираючи собі смаколиків.

 Інна ж, скориставшись нагодою,  розглядала людей і, звичайно ж, чоловіків. І поки я поглинала їжу за столиком, вона вже познайомилася з кількома амбалами.

- Спортсмени? - Запитала я, коли Інна присіла за стіл.

- Так, атлети.- Відповіла, розглядаючи інших оточуючих.

 - І що тобі в них подобається, крім м'язів нічого й не має.

- А що ти в Тимурчику знайшла? Лише мізки, які він тобі виносить, читаючи моралі. Я добре пам'ятаю, як він любить всіх присоромити. Він же краще інших знає.- Вміє ж вона так сказати, що апетит зник.

- Ну все, давай не будем про це.-  Я вдячна подрузі, що нагадала мені яку людину  полюбила. Справді, мої друзі і знайомі тихцем ненавидять його. Він зарозуміло себе поводить і всім роздає вказівки та поради. Хоч і не просили. Тому ми рідко збиралися всі разом. А останнім часом, Тимур сам відмовлявся від таких зустрічей.

Наповнивши шлунок, я збиралася пройтися містом. Прикупити сувенірів, подивитися місцеві   пам’ятки культури. А от Інна мала інші плани.

Я пішла блукати вулицями сама. Повернулася під вечір, і здивувалася, що подруга в кімнаті.

 - Ти тут?- Підводжу брови.

 - Так, а що? – Робить ковток  вина.

- Ти ж казала, що є плани на вечір?

- Є, і ти мені потрібна.

- Я? - Вже боюсь її тону.

- Ти мені допоможеш помститися одному придурку.

 - Якому?- Збентежено питаю.-  Чекай, і що ти взагалі задумала?

 - Я тобі все розкажу зараз. – Самовпевнено відповіла вона.