Літо

Обабіч дороги дерева стоять
Так велично, одночас самотньо.
Тополі й акації ніжно шумлять,
Голубка гука безтурботньо.
І вітер пронісся, і землю підняв,
Зарушив зеленеє листя.
І серце дитини запал обійняв.
Голубка здійнялася з місця
А серед городів до річки вела
Асфальтованая дорога.
Мати гусиня дітей повела,
На припоні бродить корова.
Чи довго пробудуть липневі деньки?
Чи довго дитинство протягне?
Спогади ці, як у лісі пеньки,
Як шлях до минулої правди.

Марат Берил

Подобається

#831 в Різне
#95 в Поезія

У тексті є: дитячі спогади

Відредаговано: 26.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись