Літній дар

Розділ 26

Ми були за крок до чергового розкриття почуттів, як крик за дверима зіпсував момент.

— Забери її, благаю! Назавжди! Я переведиму тобі гроші щомісяця! Завтра все оформимо! А зараз чусі-папусі! Мене чекає кохана! — волав у коридорі голос Максима, після чого пролунав тупіт ніг.

Явно хтось пер по сходах вниз.

Я, наче ошпарена куриця, вискочила по Кицю.

Сусіди з сусідніх квартир уже незадоволено забурчали, вискакуючи на майданчик і щось бубонячи про «повагу до людей», але папуга, вириваючись із клітки, абсолютно ігнорувала загальний хаос. Вона радісно випнула пір'ячко й викрикнула на весь під'їзд:

— ДАРА! ДАРА! МИШАРИК!

Я швидко забрала птаха, перепросила перед обуреними сусідами (розумію, то щурик, то сантехніки і всякого роду будівельники, то птахи!) й миттєво закрила двері на всі замки.

Усе, що мене хвилювало зараз — це чоловік, який стояв посеред моєї розгромленої ремонтом вітальні й чекав на мене.

Я поставила клітку з Кицею, яка радісно кликала Мишарика, зробила крок до Дарія й ніжно простягнула до нього свої руки, кличучи в обійми.

Він не кинувся до мене з пристрастю, не намагався вдавати з себе непохитного героя. Дарій просто ступив назустріч і повільно, з глибоким полегшеним видихом, сховався в моїх руках. Він  опустив голову мені на плече, міцно-міцно обхопивши за талію, ніби я була його єдиним якорем у цьому божевільному світі.

— Переїжджай до мене, Даро… — ніжно шепотів Дарій. — У мене є будинок. Я сам його спроектував і побудував...

Він трохи відсторонився й подивився мені в очі. У його сірому погляді більше не було захисного занудства. Там був щирий страх не втратити ...МЕНЕ.

— Там багато моїх занудних заморочок, — самоіронічно додав він. — Але я хочу, щоб ти перевернула мій дім догори дриґом. Ти зможеш бути зі мною? З усім моїм багажем? Чесно, я не чіпатиму тебе до весілля. Я можу потерпіти ще трохи!

Я подивилася на цього неймовірного «застебнутого» чоловіка, який зараз так зворушливо відкривав мені серце, і не стрималася.

— Атаманенко…Я думаю, що зможу.

***

Ось і добіг до кінця вибуховий епізод з життя Дарія та Дарини.

Але…Мишарик і Киця вимагають продовження. 

Коли воно буде опубліковано — не знаю. 

Але точно чекатимуть, гумор, сімейні таємниці і нові запальні парочки)))




 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше