Ця історія народилася в момент, коли мені самій хотілось зупинити час. Коли літо було не просто сезоном, а диханням.
Ірина, Тетяна, Юлія — вигадані, але живі. Їхні думки, жарти, страхи й сміх — це частинки багатьох із нас. І писати про них було ніби тримати за руку своїх подруг.
Це був мій літній альянс. І, можливо, ваш теж. Дякую, що йшли цим шляхом разом зі мною. Що читали, усміхались, згадували свої пляжі, свої розмови, свої кави з корицею.
І якщо вам захочеться, — напишіть і свій лист. До себе. Майбутньої. Або нинішньої.
З любов’ю і теплом,Авторка