Вони не планували знайомитись. Просто так вийшло.
Ірина стояла в черзі за кавою, тримаючи в руках два телефони — один робочий, інший «для життя, якого нема». Вона тихо лаялась на пошту і думала: "А може, втекти?"
Тетяна стояла перед стійкою, гортаючи щось на ноутбуці й нервово постукуючи ложечкою по келиху з лимонадом. "Відпустка — міф. Вона не існує," — подумала вона. — "Я просто змінила екран і пейзаж."
Юля з’явилася як блискавка — з величезним капелюхом і книгою в одній руці. Вона всміхнулась, побачивши обох, і просто сказала:
— Дівчата, здається, ми в одній змові. Хочемо втекти — давайте втечемо разом?
І так почався їхній альянс.
Без плану. Без бронювання. Без графіка.
Просто три жінки, які втомилися бути «правильними» — і вперше обрали себе.
Це літо ще не знало, що його запам’ятають назавжди.