Привіт Любий читачу я рада бачити тебе на сторінках моєї книги. Це моя перша книга. Надіюся вона тобі сподобається.
Одного звичайного дня зовсім звичайна дівчинка Соломія гуляла по подвір'ї. Вона була сповнена дивних переживань, у повітрі відчувався подих романтичної пригоди. Вже який день тривали літні канікули, Соломія з сестрою і не згадували про школу. Соломія з Ганусею приїхали на літні канікули до бабусі.
- Соломко,- кличе бабуся свою внучку – допоможи мені з вечерею.
- Звичайно ,- одразу погодилася Соломія, адже вона дуже любила готувати, а бабуся в свою чергу завжди ділилася з онучкою цікавими рецептами і розповідала цікаві історії своєї молодості. Ганнуся теж завжди любила допомагати, тому всі їхні вечори проходили у чудовому настрої та затишній атмосфері. От в один з таких вечорів бабуся запитала дівчат:
- Соломійко, Ганнуся у нас в місті організовується табір " Веселі канікули з Богом", ви б хотіли відвідаьи його ?
- О давай це було б крутецько. Я хочу, хочу, хочу ,будь ласка , почала просити молодша сестра Гануся.
- Ну гаразд Гануся- це ніби не погана ідея.
- Дякую тобі сестричко впевнена ти не пошкодуєш,-сказала Гануся .
І ось настав цей довгоочікуваний день: ПЕРШИЙ ДЕНЬ ТАБОРУ !
- Бабусю, що мені одіти? Я так хвилююся, – говорить Соломія.
- Я так хвилююся, – говорить Соломія – це для дівчинки важливо, і тут Соломія згадала про сукню , що дала їй на днях старша сестра Аріна. І ось Соломія , і Гануся зайшли у будівельник на якій висіла велика вивіска спорткомплекс "Сокіл". Вона відчула як шалено забилося її серце .
- Дивно подумала Соломія, -що це із мною сьогодні, раніше такого не було.
Як тільки дівчата зайшли, одразу побачили дуже багато хлопців і дівчат вони всі виглядали дуже щасливі, і дружелюбними тож Соломія трошки заспокоїлася .
Дівчата підходьте до нас, почала кликати їх якась дівчина . Все цікаве пропустите. Коли я почала підходити до них я побачила високого хлопця, ми одразу зустрілися поглядами. Тільки я зазирнула в його темні очі я знову відчула дивне хвилювання .
-Дівчата підходьте до нас будемо знайомитися ближче– промовила та дівчина.
Дівчата почали грати гру на на знайомства Соломія і Гануся познайомилися з багатьма дітьми потім вожаті розділили їх на команди Соломія була в команді Бірюзових, а тим часом Гануся познайомилася з своїми вожатими. Вона була у команді синіх . Соломієними вожатими стала дівчина яку звали Оля і хлопець Андрій. А того хлопця звали Даня він був мойм волонтером разом з Настою. Вони почали грати в ігри першою грою стала Летіли дракончики і Оля пообіцяла, тому хто виграє приз. В цій грі брали участь всі. Соломія дуже старалася не попастися і врезультаті вона таки перемогла . Тільки но вона підняла погляд як знову зустрілася з тими темими очима. Це був Даня, він так дивився на Соломія. І вона відчувала як горять її щоки.
- Соломія ти молодець, я скільки гаю цю гру, я ще ніколи не вигравав.
- Юля, я бачу у тебе нова подруга,- сказав Даня.
Соломія повертаюся на цей голос і знову бачу його, цього разу він гарно усміхався.
- Так це Соломія знайомтеся,-відповіла Юля .
- Та ми ніби знайомі я тебе бачив декілька разів біля нашой церкви ти десь не далеко живеш,-спитав Даня.
Таки я приїхала до бабусі на канікули, тож ти міг мене десь там бачити.
- Одразу видно, що ти не тутешня,- сказаві Даня
Даааня, а що тобі Соломія сподобалася? ,- запитала Юля.
- Хм, Юля прийди до себе, ти знаєш мої правила, я нізким не зустрічаюся з табору. І взагалі ти Соломія випадково виграла. Просто новачкам везе.
- Та не вже ? Ти так думаєш? Може це просто ти не можеш визнати свою поразку. Знаєш, Даня програвати теж треба вміти, а тобі тепер точно прийдеться цьому навчитися тому що, я завжди буду номер 1.
- Що та що ти собі дозволяєш!?!?
- О-о-о я бачу між вами чорна кішка пробігла,- сказала Юля
- Та ладно Юля забий на нього, йлемо в шашки пограємо. Я тільки взяла Юлю під руку як нас зупинив Даня.
- А давай я з тобою зіграю, дівчинкою, яка не знає свого місця я впевнений цього разу ти програєш. Але на цей раз гру вибираю.
- Ну давай само закоханий бовдур подивимося хто переможе .
- Ей народ ви полегше, бо на мене аж іскри летять,- сказала Юля. Даня вибрав гру з картами уно.
Вони пішли сіли на лавочку і почали гру. Соломі повністю зосередилася на грі. Даня також був напружений. І тут Юля каже :
- Народ може ви просто нічію зробіть ви вже довго граєте. Он у Дані на чолі виступають крапельки поту.
- Юля не відволікай. Ти що не чуєш як працює моя голова.
- Все все мовчу мовчу.
І тут протягом 20хв все таки виграла Соломія.
- Пхпх я просто тобі піддавався. Це я так щоб ти не придумувала собі нічого.
Ну добре добре ми зробимо вигляд, що вже так і було,- з сарказмом сказала Соломія . І пішла з Юлею до води. - Мені здається він нерівно до тебе дихає,- сказала Юля
- Хто Андрій? А я думаю, чого він на мене так зирка.
- Ай Соломія, не пикидайся ти знаєш про що я,- сказала Юля
- Ой та ну Юля я так не думаю він взагалі якійсь дивний.
- А я тобі скажу, що він взагалі мало з ким говорить . І він ще ні разу нікому не програвав.
В вечері коли Соломія лежала в ліжку, вона прокручувала події які трапилися за день і згадувала слова Юлі. І повторювала про себе :
- Тільки не закохатися, тільки не закохатися, тільки не закохатися...