Літні канікули
Ігнорування
Наступні дні для Мії пролетіли наче один довгий сон, сповнений сум’яття.
Вона намагалася уникати Макса на заняттях, іграх і навіть під час вечірніх зборів. Коли він підходив, щоб щось запитати чи допомогти, вона просто відверталася, нахилялася до своїх подруг або робила вигляд, що зайнята.
Макс спочатку намагався зрозуміти, що сталося. Він підходив, запитував, жартував, але Мія лише холодно відповідала або зовсім мовчала.
— Мія… ти добре? — запитав він одного вечора, коли вони залишилися останніми на галявині після ігор.
— Мені нормально, — коротко відповіла вона і швидко пішла геть, не даючи йому можливості підійти ближче.
Її подруги помітили, що Мія поводиться зовсім інакше.
— Тобі точно щось не так, — тихо сказала Аліна. — Ти спеціально ігноруєш Макса.
— Я не можу йому зараз довіряти, — тихо відповіла Мія. — Після того, що я побачила… і всіх цих чуток… мені важко.
Кожен день Мія відчувала, як серце стискається від хвилювання і образи, але водночас вона не могла повністю ігнорувати власні почуття до Макса.
Макс намагався знайти момент, щоб поговорити з нею наодинці, але Мія вперто трималася осторонь, і кожен його жест підтримки чи уваги викликав у ній суміш роздратування і хвилювання.
— Це літо стає справді заплутаним, — подумала вона, сидячи на лавочці біля галявини, коли сонце сідало. — І я не знаю, як усе це закінчиться…
Відредаговано: 23.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
